Порівняльна характеристика культурально-ферментативного та молекулярно-генетичного методів індикації молікутів – Mycoplasma hominis та Ureaplasma spp., ізольованих у хворих на гострий неускладнений пієлонефрит
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: проведення порівняльного аналізу частоти виявляємості M.hominis та Ureaplasma spp. у біологічному матеріалі хворих на гострий неускладнений пієлонефрит (ГНП) за культурально-ферментативним та молекулярно-генетичним методами та виявлення їхньої причетності до розвитку запального процесу сечових та статевих шляхів.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 224 жінки репродуктивного віку, хворі на ГНП та супутні хронічні запальні хвороби органів малого таза (ХЗХОМТ). Досліджували зразки сечі, зскрібки зі слизових оболонок сечівника та каналу шийки матки за допомогою культурально-ферментативного методу (КФМ) та полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). У сироватці крові 217 хворих визначали рівень специфічних IgG-антитіл до молікутів за методом імуноферментного аналізу.
Результати. Упровадження методу ПЛР для виявлення молікутів у сечових та статевих шляхах у хворих на ГНП підвищило ефективність їхньої індикації, насамперед, при виявленні M.hominis. Частота визначення Ureaplasma spp. за обома методами була значно вище, ніж M.hominis у зразках біологічного матеріалу різної локалізації в обстежених хворих. Встановлена висока частота збігу результатів щодо індикації M.hominis та Ureaplasma spp. двома методами (ПЛР та КФМ): у сечі – 85,9% та 87,5%, у зскрібках слизових оболонок сечівника – 81,3% та 93,3% і каналу шийки матки – 78,0% та 88,8% відповідно. Збіг діагностичних рівнів антитіл до Ureaplasma spp. за наявності данного збудника у дослідженому біологічному матеріалі реєстрували у 65 (76,5%) із 85 хворих, M.hominis – у 34 (41,0%) із 83 пацієнток.
Заключення. Комплексне використання різних методів лабораторної діагностики дозволяє більш ефективно визначити присутність молікутів у хворих на гострий неускладнений пієлонефрит (ГНП) та супутні хронічні запальні хвороби органів малого таза. Наявність діагностично значущих титрів IgG-антитіл до M.hominis та Ureaplasma spp доводить їхню причетність до перебігу запального процесу сечових та статевих шляхів жінок, хворих на ГНП.##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Martin D.H. Nongonococcal urethritis: new views through the prism of modern molecular microbiology // Curr. Infect. Dis. Rep. – 2008. – 10 (2). – Р. 128–132.
Немченко О.И., Уварова Е.В. Урогенитальный микоплазмоз // Дерматология. Приложение к журналу Consilium Medicum. – 2007. – № 1. – С. 45–50.
Прилепская В.Н., Кисина В.И., Соколовский Е.В. и др. К вопросу о роли микоплазм в урогенитальной патологии // Гинекология. – 2007. – Т. 9, № 1. – С. 31–38.
Заручейнова О.В. Методы лабораторной диагностики урогенитальных инфекций, ассоциированных с Мycoplasma hominis и Ureaplasma spp. // Инфекция и иммунитет. – 2014. – Т. 4, № 4. – С. 331–338.
Горелова Е.В., Бойцов А.Г., Домакова Т.В., Щеглов В.С. К вопросу о роли полимеразной цепной реакции в комплексной диагностике урогенитальных инфекций // Инфекция и иммунитет. – 2011. – Т. 1, № 2. – С. 167–170.
Гущин А.Е., Цеслюк М.В., Рыжих П.Г., Шипулина О.Ю., Шипулин Г.А. Видовая дифференциация уреаплазм и определение их концентрации с помощью тест-системы на основе ПЦР «в реальном времени» в образцах урогенитального тракта женщин // Молекулярная диагностика-2007: сб. тр. 6-й Всерос. науч. практ. конф. – М., 2007. – Т. 2. – С. 261–265.
Реброва О.Ю. Статистический анализ медицинских данных: применение пакета прикладных программ STATISTICA. – М.: Медиа Сфера, 2002. – 312 с.
Гржибовский A.M. Анализ номинальных данных (независимые наблюдения) // Экология человека. – 2008. – № 6. – С. 58–68.