Клінічні особливості лабораторної діагностики синдрому хронічного тазового болю у чоловіків
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
У статті викладені результати порівняльного аналізу первинного та повторного лабораторного обстеження пацієнтів з хронічним простатитом/синдромом хронічного тазового болю (ХП/СХТБ).
Мета дослідження: оцінювання діагностичної цінності цитокінів секрету передміхурової залози (ПЗ), сперми та постмасажної сечі.
Матеріали та методи. У дослідження були включені 34 пацієнти з ХП/СХТБ віком 18–45 років. Здорові добровольці (n=17) увійшли у контрольну групу. Оцінювання симптомів простатиту проводили за допомогою шкали NIH-CPSI, депресивних симптомів – PHQ-9, симптомів тривоги – GAD-7. Усім учасникам виконували мікроскопічний та культуральний аналіз секрету ПЗ, еякуляту та постмасажної сечі. Цитокіни (TNF-α, IL-1, IL-8, IL-10) визначали за допомогою імуноферментного аналізу.
Результати. Навіть при невеликій кількості спостережень немає повного збігу результатів культурального та мікроскопічного дослідження секрету ПЖ, еякуляту та постмассажної сечі, що може мати клінічне значення. Значущої кореляції між симптомами простатиту, тривоги та депресії за наявності лейкоцитів, а також концентрацією цитокінів в еякуляті та секреті ПЗ не знайдено.
Заключення. Одноразове лабораторне обстеження пацієнта із симптомами простатиту не дає достатньої надійності результатів та, відповідно, ставить під сумнів точності діагнозу. Лікувальні заходи можуть мати перевагу, якщо будуть враховувати вірогідність діагностичних помилок та мати лікувальний ефект незалежно від них.##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Krieger J.N., Ross S.O., Penson D.F., Riley D.E. Symptoms and inflammation in chronic prostatitis/chronic pelvic pain syndrome // Urology. – 2002. – № 60 (6) – P. 959–963.
Nickel J.C., Alexander R.B., Schaeffer A.J., Landis J.R., Knauss J.S., Propert K.J. Leukocytes and bacteria in men with chronic prostatitis/chronic pelvic pain syndrome compared to asymptomatic controls // J. Urol. – 2003. – № 170 (3). – P. 818–822.
Huang T.R., Li W., Peng B. Correlation of inflammatory mediators in prostatic secretion with chronic prostatitis and chronic pelvic pain syndrome // Andrologia. – 2018. – № 50 (2). doi: 10.1111/and.12860. Epub 2017 Aug.
Kroenke K., Spitzer R.L., Williams J.B. The PHQ-9: validity of a brief depression severity measure. J Gen Intern Med. 2001 Sep 16(9):606-613.
Spitzer R.L. et al. A brief measure for assessing generalized anxiety disorder. Arch. Intern. Med. – 2006. – № 166 (10) – P. 1092–1097.
Krieger J.N., Ross S.O., Limaye A.P., Riley D.E. Inconsistent localization of gram-positive bacteria to prostate-specific specimens from patients with chronic prostatitis // Urology – 2005. – № 66 (4). – P. 721–725.
Нуриманов К.Р. Эффективность и безопасность базовой фармакотерапии хронического абактериального простатита // Здоровье мужчины. – 2019. – № 1. – С. 40–45.
Nickel J.C., Roehrborn C.G., O’Leary M.P., et al. The relationship between prostate inflammation and lower urinary tract symptoms: examination of baseline data from the reduce trial. Eur Urol. 2008; 54: 1379-1384.
Schaeffer AJ, Knauss JS, Landis JR, et al. Chronic Prostatitis Collaborative Research Network Study Group. Leukocyte and bacterial counts do not correlate with severity of symptoms in men with chronic prostatitis: the national institutes of health chronic prostatitis cohort study. J Urol. 2002; 168: 1048-1053.
Thakkinstian A., Attia J., Anothaisintawee T., Nickel J.C. α-blockers, antibiotics and anti-inflammatories have a role in the management of chronic prostatitis/chronic pelvic pain syndrome // BJU Int. – 2012. – № 110 (7). – P. 1014–1022.
