Оцінка ефективності фітопрепарату Канефрон® Н у комплексному лікуванні хворих на сечокам’яну хворобу з використанням дистанційної ударно-хвильової літотрипсії
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: вивчення дії препарату рослинного походження Канефрон® Н, зокрема його здатності потенціювати ефективність дистанційної ударно-хвильової літотрипсії (ДУХЛ) при лікуванні хворих на сечокам’яну хворобу (СКХ) та попереджати рецидив каменеутворення. Питання дослідження: перевірити гіпотезу, що лікування Канефроном Н може потенціювати ефект літотрипсії і ризик повторного утворення каменів.
Матеріали та методи. Пацієнтами були хворі на оксалатно-кальцієвий уролітіаз з розміром каменя від0,8 см до1,3 см у нирках та від0,5 см до0,9 см у сечоводах у віці 18–65 років, що піддавалися процедурі ДУХЛ. Методом випадкового розподілу хворі були розподілені на дві групи по 30 осіб. Основна група отримувала загальні рекомендації щодо ведення хворого з СКХ після ДУХЛ і рослинний препарат Канефрон® Н протягом 6 міс. Група контролю – тільки загальні рекомендації. Крім того, в обох групах за показаннями призначали анальгетики і спазмолітики у випадку наявності болю під час звільнення від фрагментів. Оцінювали такі показники: термін звільнення від фрагментів після дезінтеграції каменя методом ДУХЛ; відсоток повного звільнення від фрагментів; наявність больового синдрому та лейкоцитурії у післяопераційний період; частка випадків рецидиву каменеутворення протягом року після процедури.
Результати. В основній групі відзначалось більш повне і швидке відходження фрагментів. Так, до 14-ї доби в основній групі відбувалося звільнення від уламків каменів у 96,6% пацієнтів проти 76,6% у контрольній. В основній групі також фіксували менше випадків больового синдрому під час відходження фрагментів каменів (23% в основній групі і 43% у контрольній) і більш рідкісні випадки лейкоцитурії протягом 14 діб (10% проти 23% відповідно). Повторного утворення каменів протягом року не відзначали у жодного хворого основної групи, у групі контролю – у 23%. Проте через невелику кількість пацієнтів у групах можна говорити лише про тенденцію, а не про статистично значущу закономірність.
Заключення. Канефрон® Н є ефективним і безпечним лікарським засобом для лікування хворих із сечокам’яною хворобою, які перенесли дистанційну ударно-хвильову літотрипсію. Його використання сприяє більш швидкому і безпечному відходженню уламків зруйнованих конкрементів та зменшенню ризику рецидиву повторного каменеутворення.##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Keoghane, S., Walmsley, B., Hodgson, D. (2009). The natural history of untreated renal tract calculi. BJU International, 105 (12), 1627–1629. https://doi.org/10.1111/j.1464-410X.2010.09389.x
Аляев Ю.Г., Амосов А.В., Газимиев М.А.. Ультразвуковые методы функциональной диагностики в урологической практике. М: «Р. Валент». 2010.
Аляев Ю.Г., Руденко В.И., (2016) Современные аспекты лекарственной терапии пациентов с мочекаменной болезнью. Эффективная фармакотерапия. Урология и нефрология, 5 (41) 10–16. PDF
Черепанова Е., Дзеранов Н. (2014) Метафилактика уролитиаза у амбулаторных пациентов. Здоровье мужчины, 4 (55), 96–100.
Давидов М.И., Игошев А.М. (2015). Влияние растительного препарата Канефрон Н на результаты дистанционной ударно-волновой литотрипсии. Здоровье мужчины, 4 (55), 96–100.
Ceban, E. (2012). Efficacy of a fixed combination of Centaurii herba, Levistici radix and Rosmarini folium in urinary lithiasis. Zeitschrift Für Phytotherapie, 33 (1), 19–23. http://doi.org/10.1055/s-0031-1286040
Tiselius, H-G., Alken, P., Buck, C., Gallucci, M., Knoll, T., Sarica, K., Türk, Chr. (2009). EAU Guidelines on urolithiasis. European Association of Urology, 116. PDF
Kok, D. J. (2015). The preventive treatment of recurrent stone-formation: how can we improve compliance in the treatment of patients with recurrent stone disease? Urolithiasis, 44 (1), 83–90. http://doi.org/10.1007/s00240-015-0842-9
Аляев, Руденко (2012). Растительный препарат Канефрон Н в лечении пациентов с уролитиазом. Урология, 6, 22–25.
Gaibulaev, A., Kariev, S. (2012). Effect of long-term Canephron N treatment on urinary risk factors associated with idiopathic calcium urolithiasis. Springer Medizin.
Naber, K. (2013). Efficacy and safety of the phytotherapeutic drug Canephron N in prevention and treatment of urogenital and gestational disease: review of clinical experience in Eastern Europe and Central Asia. Research and Reports in Urology, 5, 39–46. https://doi.org/10.2147/RRU.S39288
Григорян В., Амосов А. (2011). Применение Канефрона Н при уролитиазе. РМЖ, 16, 1033. Full text
Alelign, T., Petros, B. (2018). Kidney Stone Disease: An Update on Current Concepts. Advances in Urology, 2018, 1–12. https://doi.org/10.1155/2018/3068365
Strohmaier, W. L. (2000). Volkswirtschaftliche Aspekte des Harnsteinleidens und der Harnsteinmetaphylaxe. Der Urologe A, 39 (2), 166–170. http://doi.org/10.1007/s001200050026
Yeni, E et. al. (2003) 2 EULIS Meeting (The 10-th European Symposium on Urolithiasis). Istanbul, 348.
Trinchieri, A. (2006). Epidemiological trends in urolithiasis: impact on our health care systems. Urological Research, 34 (2), 151–156. https://doi.org/10.1007/s00240-005-0029-x
Kumarasamy, Y., Nahar, L., Sarker, S. (2003). Bioactivity of gentiopicroside from the aerial parts of Centaurium erythraea. Fitoterapia, 74 (1-2), 151–154. https://doi.org/10.1016/S0367-326X(02)00319-2
Ухаль М., Габчак Р., (2010). Применение препарат Канефрон Н в комплексе с бальнеотерапией у пациентов с уролитиазом. Здоровье Мужчины, 4, 117–121.
Ухаль М., Маломуж О., (2013). Современные возможности фитотерапии в послеоперационной реабилитации пациентов с уролитиазом, осложненным хроническим пиелонефритом. Урология, Нефрология, Андрология. Харьков, 196–200.
Gracza, L., Koch, H., Löffler, E. (1985). Über biochemisch-pharmakologische Untersuchungen pflanzlicher Arzneistoffe, 1. Mitt. Isolierung von Rosmarinsäure aus Symphytum officinale und ihre anti-inflammatorische Wirksamkeit in einem In-vitro-Modell. Archiv Der Pharmazie, 318 (12), 1090–1095. https://doi.org/10.1002/ardp.19853181207
