Ефект Аденорму на частоту відходження конкрементів верхньої третини сечоводів: відкрите рандомізоване контрольоване дослідження
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Консервативна літогонна (експульсивна) терапія (КЛТ) з використанням альфа-адреноблокаторів ефективна при каменях нижньої третини сечоводу. Наше дослідження було проведено для оцінювання ефективності тамсулозину у складі препарату Аденорму (АТ «Київський вітамінний завод», Київ, Україна) для виведення каменів проксимальної третини сечоводу.
Матеріали та методи. Відкрите рандомізоване контрольоване дослідження було проведено за участю 108 пацієнтів, які погодилися на консервативне лікування єдиного рентгеноконтрастного конкременту верхньої третини сечоводу розмірами ≤6 мм. Пацієнти були рандомізовані на групу A (n=54) – отримували тільки загальну літогінну терапію) і групу Б (n=54) – отримували по 0,4 мг тамсулозину один раз на добу. Первинним показником ефективності булла частота відходження конкрементів (ЧВК) у «популяції пацієнтів з наміром лікуватися» через 4 тиж після лікування. Вторинні показники ефективності оцінювалися у «популяції за протоколом» і представляли собою час проходження конкременту, показник шкали Euro-Quality-of-Life (EuroQOL – Євро Якість життя) після дослідження, необхідність приймати знеболювальні і готовність знову пройти консервативне лікування.
Результати. Обидві групи були добре збалансовані за вихідними характеристикам пацієнтів і конкременту. Сімдесят дев’ять пацієнтів (73,1%; 35 з групи A і 44 з групи Б) завершили протокол дослідження. Загальна ЧВК становила 60,2% (65/108). Група Б мала вищу ЧВК (74,1%; 40/54), ніж група A (46,3%; 25/54; p=0,003) і значно коротший час проходження каменю (середня кількість днів: A – 19,6 проти Б – 14,3; р=0,005). Групи не відрізнялися за шкалою EuroQOL і в разі потреби у знеболюванні, у той час як 74,3% (26/35) пацієнтів групи А і 90,9% (40/44) пацієнтів групи Б були готові пройти консервативне лікування (р=0,048). Однофакторний логістичний регресійний аналіз продемонстрував, що розмір каменю (ОШ=1,474; р=0,045) і лікування тамсулозином (ОШ=3,314; р=0,004) достовірно впливали на відходження каменю. При багатофакторному аналізі тільки тамсулозин був статистично значущим (ОШ=3,198; р=0,021).
Заключення. Застосування тамсулозину у складі препарату Аденорму (АТ «Київський вітамінний завод», Київ, Україна) було пов’язано зі значно кращою частотою відходження конкрементів і більш коротким часом їх відходження, при первинних одиночних конкрементах верхньої третини розмірами ≤6 мм порівняно тільки із загальноприйнятою літогінною терапією. Наші результати свідчать, що аналогічно пацієнтам з камінням нижньої третини сечоводу, консервативна літогінна терапія з використанням тамсулозину є розумним варіантом лікування для пацієнтів і з конкрементами проксимальної третини сечоводу.##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Preminger GM, Tiselius HG, Assimos DG et al. 2007 guideline for the management of ureteral calculi. J Urol 2007;178:2418–34. https://doi.org/10.1016/j.juro.2007.09.107
Dellabella M, Milanese G, Muzzonigro G. Efficacy of tamsulosin in the medical management of juxtavesical ureteral stones. J Urol 2003;170:2202–5. https://doi.org/10.1097/01.ju.0000096050.22281.a7
De Sio M, Autorino R, Di Lorenzo G et al. Medical expulsive treatment of distal-ureteral stones using tamsulosin: a single-center experience. J Endourol 2006;20:12–6. https://doi.org/10.1089/end.2006.20.12
Yilmaz E, Batislam E, Basar MM et al. The comparison and efficacy of 3 different alpha1-adrenergic blockers for distal ureteral stones. J Urol 2005;173:2010–2. https://doi.org/10.1097/01.ju.0000158453.60029.0a
Seitz C, Liatsikos E, Porpiglia F et al. Medical therapy to facilitate the passage of stones: what is theevidence? Eur Urol 2009;56:455–71. https://doi.org/10.1016/j.eururo.2009.06.012
Hollingsworth JM, Rogers MA, Kaufman SR et al. Medical therapy to facilitate urinary stone passage: a meta-analysis. Lancet 2006;368:1171–9. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(06)69474-9
Morita T, Ando M, Kihara K, Oshima H. Function and distribution of autonomic receptors in canine ureteral smooth muscle. Neurourol Urodyn 1994;13:315–21. http://dx.doi.org/10.1002/1520-6777(1994)13:33.0.CO;2-G
Hieble JP, Bylund DB, Clarke DE et al. International Union of Pharmacology. X. Recommendation for nomenclature of alpha 1-adrenoceptors:consensus update. Pharmacol Rev 1995;47:267–70. PDF
Sigala S, Dellabella M, Milanese G et al. Evidence for the presence of alpha 1-adrenoceptor subtypesin the human ureter. Neurourol Urodyn 2005;24:142–8. https://doi.org/10.1002/nau.20097
Itoh Y, Kojima Y, Yasui T et al. Examination of alpha 1-adrenoceptor subtypes in the human ureter. Int J Urol 2007;14:749–53. https://doi.org/10.1111/j.1442-2042.2007.01812.x
Park HK, Choi EY, Jeong BC et al. Localizations and expressions of alpha-1A, alpha-1B and alpha-1D adrenoceptors in human ureter. Urol Res 2007;35:325–9. https://doi.org/10.1007/s00240-007-0118-0
Park J, Hong B, Park T, Park HK. Effectiveness of non-contrast computed tomography in evaluation of residual stones after percutaneous nephrolithotomy. J Endourol 2007;21:684–7. https://doi.org/10.1089/end.2006.0352
Lee WJ, Song KH, Noh JH et al. Health-related quality of life using the EuroQol 5D questionnaire in Korean patients with type 2 diabetes. J Korean Med Sci 2012;27:255–60. https://doi.org/10.3346/jkms.2012.27.3.255
Cooper JT, Stack GM, Cooper TP. Intensive medical management of ureteral calculi. Urology 2000;56:575–8. http://dx.doi.org/10.1016/S0090-4295(00)00658-0
Park J, Shin DW, Chung JH, Lee SW. Shock wave lithotripsy versus ureteroscopy for ureteral calculi: a prospective assessment of patient-reported outcomes. World J Urol 2013;31(6):1569–74. https://doi.org/10.1007/s00345-012-0966-2
Park J, Shin DW, You C et al. Crosscultural application of the Korean version of Ureteral Stent Symptoms Questionnaire. J Endourol 2012;26:1518–22. https://doi.org/10.1089/end.2012.0235
Porpiglia F, Ghignone G, Fiori C et al. Nifedipine versus tamsulosin for the management of lowerureteral stones. J Urol 2004;172:568–71. https://doi.org/10.1097/01.ju.0000132390.61756.ff
Miller OF, Kane CJ. Time to stone passage for observed ureteral calculi: a guide for patient education. J Urol 1999;162:688–90;discussion 690–1. https://doi.org/10.1097/00005392-199909010-00014
Yencilek F, Erturhan S, Canguven O et al. Does tamsulosin change the management of proximally-located ureteral stones? Urol Res 2010;38:195–9. https://doi.org/10.1007/s00240-010-0257-6
Hanna MK JR, Sturgess JM, Barkin M. Ureteral structure and ultrastructure. Part I. The normal human ureter. J Urol 1976;116:718–24. https://doi.org/10.1016/S0022-5347(17)58986-7
Richardson CD, Donatucci CF, Page SO et al. Pharmacology of tamsulosin: saturation-binding isotherms and competition analysis using cloned alpha 1-adrenergic receptor subtypes. Prostate 1997;33:55–9. https://doi.org/10.1002/(SICI)1097-0045(19970915)33:1%3C55::AID-PROS9%3E3.0.CO;2-8
Kojima Y, Sasaki S, Kubota Y et al. Up-regulation of alpha1a- and alpha1d-adrenoceptors in the prostate by administration of subtype selective alpha1-adrenoceptor antagonist tamsulosin in patients with benign prostatic hyperplasia. J Urol 2011;186:1530–6. https://doi.org/10.1016/j.juro.2011.05.048
Bensalah K, Pearle M, Lotan Y. Cost-effectiveness of medical expulsive therapy using alpha-blockers for the treatment of distal ureteral stones. Eur Urol 2008;53:411–8. https://doi.org/10.1016/j.eururo.2007.09.012
Lotan Y, Gettman MT, Roehrborn CG et al. Management of ureteral calculi: a cost comparison and decision-making analysis. J Urol 2002;167:621–9. https://doi.org/10.1016/S0022-5347(05)65166-X
