Кальцій-оксалатний нефролітіаз і основи його метафілактики
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Гіперкальційурія є основним літогенним порушенням обміну речовин за наявності кальцієвого нефролітіазу, що проявляється багатогранними порушеннями метаболічних факторів ризику рецидивного розвитку сечокам’яної хвороби і різними видами гіперкальційурії. Причинами гіперкальційурії можуть бути порушення функції травного тракту, нирок, гормональні порушення та їхній дисбаланс у регуляції метаболізму кісткової тканини, порушення обміну вітаміну D, вроджених генних патологій та аліментарних чинників.
Мета дослідження: покращення результатів протирецидивного лікування хворих на кальцій-оксалатний нефролітіаз шляхом вивчення патогенетичних аспектів гіперкальційурії, розроблення диференційної діагностики типів гіперкальційурій, визначення основних напрямків науково обґрунтованої метафілактики.
Матеріали та методи. У дослідження увійшли 100 хворих на кальцій-оксалатний нефролітіаз (67 чоловіків і 33 жінки). Середній вік пацієнтів становив 38,5 року. Для видалення конкрементів з верхніх сечовивідних шляхів у 67 (67%) хворих застосовували перкутанну нефролітотрипсію, дистанційну літотрипсію – у 13 (13%) хворих, контактну уретеролітотрипсію – у 12 (12%) хворих, відкриті хірургічні втручання – у 8 (8%) пацієнтів.
Результати. Для проведення метафілактики кальцій-оксалатного нефролітіазу необхідно чітко диференціювати види гіперкальційурії і вибір адекватного лікування. У данному дослідженні приділено увагу абсорбтивній гіперкальційурії І, ІІ, ІІІ та ІV типів, ренальній, резорбтивній ГК і канальцевому ацидозі, представлені схеми метафілактики і результати трирічної метафілактики кальцій-оксалатного нефролітіазу.
Заключення. Порушення обміну речовин у хворих на сечокам’яну хворобу носять поліморфний характер і потребують диференційованого підходу для встановлення типу гіперкальційурії, що дає змогу науково обґрунтувати метафілактику, провести корекцію літогенних порушень і знизити ризик рецидивного каменеутворення протягом значного періоду лікування.##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Черненко В.В., Черненко Д.В., Желтовська Н.І., Савчук В.Й. Комплексна метафілактика кальцій-оксалатного нефролітіазу// Здоровье мужчины. – 2015. – № 2. – С. 35–41.
Черненко В.В., Черненко Д.В., Желтовська Н.І., Савчук В.Й. Дієтотерапія в метафілактиці кальційоксалатного нефролітіазу / Матеріали наук.практ.конференції «Урологія, андрологія, нефрологія», Харків. – 20–27 травня 2016 р. – С. 251–256.
Черненко В.В., Черненко Д.В., Желтовська Н.І., Савчук В.Й. Комплексне застосування тіазидних діуретиків в метафілактиці Са-оксалатного нефролітіазу / Здоровье мужчины. – 2016. – № 1. – С. 72–74.
Черненко В.В., Черненко Д.В., Нікуліна Г.Г., Мигаль Л.Я., Желтовська Н.І., Савчук В.Й. Морфологічні дослідження кристалів сечової кислоти та її дигідрату у хворих на транзиторну сечокислу гіперкристалурію. Тези доповідей наук. практ.конференції до 100 річчя ДЗ «Дніпропетровська мед.академія» сучасні методи діагностики та лікування в урології, андрології, онкології. – Дніпро, 2016. – С. 61–62.
Голованов С.А., Сивков А.В., Дзеранов Н.К., Яненко Е.К., Дрожжин В.А. Распространенность метаболических типов мочекаменной болезни в московском регионе «Сравнительный анализ 2005–2009 г.» / Экспериментальная и клиническая урология. – 2011. – № 1. – С. 34–35.
Авдошин В.П., Андриохин М.И., Исрафилов М.Н. Комплексное лечение и метафилактика уратного и смешанного нефролитиаза. – М., 2012. – С. 32.
Hongshi Xu, Zisman Al, Col Fl, Worcester E.M. Kidney stounes an update on current pharmacological management and future directions // Expert opin pharmacother. – 2013. – V. 14, № 4. – Р. 435–447. https://doi.org/10.1517/14656566.2013.775250
Rim M.J., Mayr M. Rezidivierende nephrolithiasis – wie weiter? // Praxis. – 2013. – Vol. 102, № 19. – Р. 1177–1188. https://doi.org/10.1024/1661-8157/a001426
Лукьянников А.С., Королевская Л.И. Гипопаратиреоз и гипокальциемический синдром // Клиническая медицина. – 2003. – № 1. – С. 66–70.
Graven B.L., Passman C., Assimos D.E. Hypercalcemic states associated with nephrolithiasis // Rev.Urol. – 2008. – Vol. 10, № 3. – P. 218–226.
Pohlman T., Hruska K.A, Menon M. Renal tubular acidosis // Urol. – 1984. – Vol. 132, № 3. – Р. 431–476.
Kok D.J. Khan Sr Calcium oxalate nephrolithiasis. A free or fixed particle disease // Kydney int. – 1994. – Vol. 46, № 3. – Р. 847–854. https://doi.org/10.1038/ki.1994.341
Dasgupta D., Wee M.J., Reyes M., Li Y., Simm P.J., Sharma A, Schlingmann K.P., Janner M., Biggin A, Lazier J. Mutations in SLC34A3/NPT2c are associated with kidney stones and nephrocalcinosis // J.Am. Sac Nephrol. – 2014. – Vol. 25, № 10. – Р. 2366–75. https://doi.org/10.1681/ASN.2013101085
