Вплив накопичення досвіду виконання ендоскопічної радикальної простатектомії на її результати у хворих на локалізований рак передміхурової залози в умовах ДУ «Інститут урології НАМН України» протягом п’ятирічного періоду
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: вивчення та порівняльний аналіз результатів радикального хірургічного лікування у хворих на локалізований рак передміхурової залози (РПЗ), які перенесли ендоскопічну радикальну простатектомію (ЕРПЕ) на умовних етапах впровадження та становлення цих методик у клініці.
Матеріали та методи. Здійснено оцінювання результатів лікування локалізованого РПЗ у 261 пацієнта, які перенесли ЕРПЕ у клініці ДУ «Інститут урології НАМН України» протягом 2012–2016 рр. включно. Хворі були розподілені на дві групи за деперсоніфікованим календарним принципом. До групи 1 увійшли 99 (37,93%) пацієнтів, яким ЕРПЕ виконували у період з 2012 до 2014 р. (умовний етап впровадження ЕРПЕ у клініці). До групи 2 – 162 (62,07%) пацієнта, які перенесли ЕРПЕ в період з 2015 до 2016 р. (умовний етап становлення ЕРПЕ у клініці). Проаналізовано клінічні, лабораторні, розрахункові та патоморфологічні відомості по кожному хворому. Дані оброблені методами дескриптивної, параметричної та непараметричної статистики (t-тест Стьюдента, U-критерій Манна-Уїтні, χ² Пірсона) та ін.
Результати. Пацієнти у групах 1 та 2 статистично значуще не відрізнялись за віком (p=0,342), масою тіла (p=0,839), значенням загального простат-специфічного антигену перед проведенням хірургічного лікування (p=0,464), об’ємом передміхурової залози (ПЗ) (p=0,507), наявністю середньої долі ПЗ більше 1 см (p=0,828) або післяопераційно (п/о) ліжко-добою (p=0,613). У групі 1 виявлено статистично значуще збільшення кількості хворих, яким до виконання ЕРПЕ проводили неоад’ювантну терапію по відношенню до групи 2 (p=0,012). Частота проведення гемотрансфузій становила 17,17% vs 6,79%, об’єм інтраопераційної крововтрати – 500 [235; 800] мл vs 250 [150; 400] мл, медіана часу катетеризації сечового міхура (СМ) – 12 [9; 15] vs 11 [8; 14] діб і ΔHb становила -24 [-33; -14] г/л vs -19 [-28, 25; -11] г/л у групі 1 проти групи 2 відповідно. Було виявлено 69 ускладнень у групі 1 у 38 (38,38%) пацієнтів і 75 ускладнень у групі 2 у 56 (34,57%) хворих. В обох когортах пацієнтів переважали генітоуринарні ускладнення, поширеність яких у групі 1 становила 34,34%, а в групі 2 – 29,01%. З усієї сукупності п/о ускладнень найвищу частоту виникнення мала п/о негерметичність везикоуретрального анастамозу (ВУА): 18,18% для групи 1 і 10,49% для групи 2. В обох групах переважали «малі» ускладнення (Clavien I–II) 58,59% та 35,8%, а «великі» ускладнення (Clavien III–IV) були зафіксовані в 11,11% та 10,49% у групах 1 та 2 відповідно. Кількість хворих, у яких виникли п/о ускладнення у досліджуваних групах була зіставною (p=0,534), однак їхній розподіл відрізнявся.
Заключення. Надбання досвіду у виконанні ЕРПЕ співробітниками інституту привело до статистично значущого зменшення часу післяопераційної катетеризації СМ (p=0,018), об’єму інтраопераційної крововтрати (p<0,001), частоти проведення гемотрансфузій (p=0,009), зниження загальної поширеності виникнення післяопераційних ускладнень (p<0,001), а також поширеності «малих» (Clavien I-II) післяопераційних ускладнень (p<0,001) без статистично значущого впливу на аналогічний показник стосовно «великих» (Clavien III‑V) післяопераційних ускладнень (p=0,876) у групі етапу становлення по відношенню до групи умовного етапу впровадження ЕРПЕ. Ускладненням, яке найбільш часто виявляли у досліджуваних хворих в обох групах є післяопераційна негерметичність ВУА, що потребує покращення техніки формування ВУА під час ЕРПЕ.##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Nezhat F. Triumphs and controversies in laparoscopy: the past, the present, and the future / F. Nezhat // JSLS. – 2003. – Vol. 7, № 1. – P. 1. Full text
Georg Kelling (1866–1945) / M. Hatzinger, J.K. Badawi, A. Hacker [et al.] // Der Urologe. – 2006. – Vol. 45, № 7. – P. 868–871. https://doi.org/10.1007/s00120-006-1068-9
Kelley Jr W.E. The evolution of laparoscopy and the revolution in surgery in the decade of the 1990s / W.E. Kelley Jr // JSLS. – 2008. – Vol. 12, № 4. – P. 351–357. Full text
Vecchio R. History of laparoscopic surgery / R. Vecchio, B.V. MacFayden, F. Palazzo // Panminerva Med. – 2000. – Vol. 42, № 1. – P. 87–90
Litynski G.S. Endoscopic surgery: the history, the pioneers / G.S. Litynski // World J Surg. – 1999. – Vol. 23, № 8. – P. 745–753. https://doi.org/10.1007/s002689900576
Semm K. Endoscopic appendectomy / K. Semm // Endoscopy. – 1983. – Vol. 15, № 2. – P. 59–64. https://doi.org/10.1055/s-2007-1021466
Sweeney K.J. Moving from open to laparoscopic appendicectomy / K.J. Sweeney, F.B.V. Keane // Br J Surg. – 2003. – Vol. 90, № 3. – P. 257–258. https://doi.org/10.1002/bjs.4070
Walker Reynolds J. The first laparoscopic cholecystectomy / J. Walker Reynolds // JSLS. – 2001. – Vol. 5, № 1. – P. 89–94. Full text
Laparoscopic radical prostatectomy: initial short-term experience / W.W. Schuessler, P.G. Schulam, R.V. Clayman, L.R. Kavoussi // Urology. – 1997. – Vol. 50, № 6. – P. 854–857. https://doi.org/10.1016/S0090-4295(97)00543-8
Raboy A. Initial experience with extraperitoneal endoscopic radical retropubic prostatectomy / A. Raboy, G. Ferzli, P. Albert // Urology. – 1997. – Vol. 50, № 6. – P. 849–853. https://doi.org/10.1016/S0090-4295(97)00485-8
Robotically assisted laparoscopic radical prostatectomy: feasibility study in men / G. Pasticier, J.B. Rietbergen, B. Guillonneau [et al.] // Eur Urol. – 2001. – Vol. 40, № 1. – P. 70–74. https://doi.org/10.1159/000049751
The learning curve for laparoscopic radical prostatectomy: an international multicenter study / F.P. Secin, C. Savage, C. Abbou [et al.] // J Urol. – 2010. – Vol. 184, № 6. – P. 2291–2296. https://doi.org/10.1016/j.juro.2010.08.003
Analysis of the pentafecta learning curve for laparoscopic radical prostatectomy / D.W. Good, G.D. Stewart, J.U. Stolzenburg, S.A. McNeill // World J Urol. – 2014. – Vol. 32, № 5. – P. 1225–1233. https://doi.org/10.1007/s00345-013-1198-9
Superior quality of life and improved surgical margins are achievable with robotic radical prostatectomy after a long learning curve: a prospective singlesurgeon study of 1552 consecutive cases / J.E. Thompson, S. Egger, M. Bohm [et al.] // Eur Urol. – 2014. – Vol. 65, № 3. – P. 521–531. https://doi.org/10.1016/j.eururo.2013.10.030
Laparoscopic radical prostatectomy outcome data: how should surgeon’s performance be reported? А retrospective learning curve analysis of two surgeons / S. Mason, M. Van Hemelrijck, A. Chandra [et al.] // Ecancermedicalscience. – 2016. – Vol. 10. – P. 651. https://dx.doi.org/10.3332%2Fecancer.2016.651
Learning curve of minimally invasive radical prostatectomy: comprehensive evaluation and cumulative summation analysis of oncological outcomes / A. Sivaraman, R. Sanchez-Salas, D. Prapotnich [et al.] // Urol Oncol Semin Orig Investig. – 2017. – Vol. 35, № 4. – P. 149.e1-149.e6. https://doi.org/10.1016/j.urolonc.2016.10.015
The Australian laparoscopic radical prostatectomy learning curve / M. Handmer, C. Chabert, R. Cohen [et al.] // ANZ J Surg. – 2017. – Vol. 8, № 1–2. – P. 100–103. https://doi.org/10.1111/ans.14025
pT0 prostate cancer after radical prostatectomy / J.L. Gross, T.A. Masterson, L. Cheng, P.A. Johnstone // J Surg Oncol. – 2010. – Vol. 102, № 4. – P. 331–333. https://doi.org/10.1002/jso.21647
Stage pT0 after radical prostatectomy: a diagnostic dilemma / S. Schirrmacher, P. Kallidonis, L.-C. Horn [et al.] // World J Urol. – 2015. – Vol. 33, № 9. – P. 1291–1296. https://doi.org/10.1007/s00345-014-1441-z
Evaluation of pT0 prostate cancer in patients undergoing radical prostatectomy / D.M. Moreira, B. Gershman, L.J. Rangel [et al.] // BJU Int. – 2016. – Vol. 118, № 3. – P. 379–383. https://doi.org/10.1111/bju.13266
Sobin L.H. TNM classification of malignant tumours / L.H. Sobin, M.K. Gospodarowicz, C. Wittekind. – New York: John Wiley & Sons, 2011. – 310 p.
Возіанов С.О. Порівняльний аналіз периопераційних клінічних даних та динаміки змін периферичної гемограми у хворих на локалізований рак передміхурової залози, що перенесли позадулонну та ендоскопічну радикальну простатектомію / С.О. Возіанов, С.М. Шамраєв, А.М. Леоненко // Здоровье мужчины. – 2017. – Т. 62, № 3. – С. 116–123.
Dindo D. Classification of surgical complications: a new proposal with evaluation in a cohort of 6336 patients and results of a survey / D. Dindo, N. Demartines, P.A. Clavien // Ann Surg. – 2004. – Vol. 240, № 2. – P. 205–213. https://www.doi.org/10.1097/01.sla.0000133083.54934.ae
The Сlavien-Dindo classification of surgical complications: five-year experience / P.A. Clavien, J. Barkun, M.L. de Oliveira [et al.] // Ann Surg. – 2009. – Vol. 250, № 2. – P. 187–196. https://doi.org/10.1097/SLA.0b013e3181b13ca2
Prospective evaluation with standardised criteria for postoperative complications after robotic-assisted laparoscopic radical prostatectomy / G. Novara, V. Ficarra, C. D’Elia [et al.] // Eur Urol. – 2010. – Vol. 57, № 3. – P. 363–370. https://doi.org/10.1016/j.eururo.2009.11.032
Бишовець С.М. Поєднання субарахноїдальної блокади та термінальної анестезії діафрагми для знеболювання лапароскопічних операцій / С.М. Бишовець // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. – 2013. – Т. 1, № 22. – С. 10–14.
Periprostatic inflammation as a risk factor for the development of vesico-urethral stenosis after radical prostatectomy / M.B. Chibichyan, M.I. Kogan, T.O. Lapteva [et al.] // Урология. – 2015. – № 6. – С. 52–57.
Rocco N.R. An update on best practice in the diagnosis and management of post-prostatectomy anastomotic strictures / N.R. Rocco, J.M. Zuckerman // Ther Adv Urol. – 2017. – Vol. 9, № 5. – P. 99–110. https://doi.org/10.1177/1756287217701391
Гржибовский А.М. Описательная статистика с использованием пакетов статистических программ Statistica и SPSS / А.М. Гржибовский, С.В. Иванов, М.А. Горбатова // Наука и здравоохранение. – 2016. – № 1. – C. 7–23.
Гржибовский А.М. Анализ количественных данных для двух независимых групп / А.М. Гржибовский // Экология человека. – 2008. – № 2. – C. 54–61.
Гржибовский А.М. Сравнение количественных данных двух независимых выборок с использованием программного обеспечения Statistica и SPSS: параметрические и непараметрические критерии / А.М. Гржибовский, С.В. Иванов, М.А. Горбатова // Наука и здравоохранение. – 2016. – № 2. – C. 5–28.
Унгуряну Т.Н. Краткие рекомендации по описанию, статистическому анализу и представлению данных в научных публикациях / Т.Н. Унгуряну, А.М. Гржибовский // Экология человека. – 2011. – № 5. – C. 55–60.
