Макро- та мікроелементний статус у хворих на сечокам’яну хворобу
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: вивчення макро- та мікроелементного складу крові у хворих на сечокам’яну хворобу (СКХ) та обґрунтування доцільності застосування поліелементних препаратів.
Матеріали та методи. Обстежені 65 хворих на СКХ (кальцій-оксалатний нефролітіаз) віком від 20 до 65 років (1-а основна група) і 2-а (контрольна) група, в яку увійшли 25 здорових осіб аналогічного із хворими віку. Визначення вмісту мікроелементів сироватки крові проводили за допомогою методу атомно-абсорбційної спектрофотометрії (О.Г. Бабенко, 1996).
Результати. Проведене дослідження показало, що мікро- та макроелементний склад крові у хворих на СКХ був змінений, що проявлялося зниженням вмісту магнію, цинку при надлишковому вмісті міді і кальцію та відносно нормальних показниках кобальту та марганцю. Це можна пояснити тим, що при СКХ є енергетичний дефіцит, що свідчить про тривалість процесу. Отримані результати дозволяють зробити висновок про те, що макро- та мікроелементний аналіз крові може представляти інтерес у галузі урології як неінвазивний тест на виявлення пацієнтів з порушеннями мінерального обміну з метою подальшої корекції, а також в якості інструмента контролю ефективності лікування та профілактики ускладнень.
Заключення. У хворих на сечокам’яну хворобу (СКХ) наявні порушення у складі макро- та мікроелементів, що проявляються зростанням рівня міді, кальцію при одночасному дефіциті цинку та магнію. Наявність дисбалансу в системі біоелементів є одним із патогенетичних механізмів розвитку та прогресування СКХ.##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Бут Г.А. Микроэлементы и их роль в обеспечении иммунного ответа / Г.А. Бут // Новости мед. фармации. – 2008. – № 4 (235). – С. 13.
Возианов А.Ф. Атлас: руководство по урологии: в 3т. / А.Ф. Возианов, А.В. Люлько. – Днепропетровск: РИА «Днепр-VAL», 2001. – 195 с.
Дука К.Д. Мікроелементози – формування та корекція при синдромі екологічної дезадаптації / К.Д. Дука // ПАГ. – 2008. – № 4 (додаток). – С. 122–123.
Мочекаменная болезнь: этиопатогенез, диагностика, лечение и метафилактика: пособие / В.И. Вощула [и др.]; под общ. ред. В.И. Вощулы. – Минск: Зималето, 2010. – 220 с.
Оберлис Д.Н. Новый поход к проблеме дефицита микроэлементов / Д.Н. Оберлис // Микроэлементы в медицине. – 2002. – Т. 3, вып. 1. – С. 2–7.
Савустьяненко А.В. Биологическая роль магния / А.В. Савустьяненко // Новости мед. фармации. – 2007. – 18 (225). – С. 20–21.
Черненко В.В. Підвищення ефективності реабілітації у хворих на сечокам’яну хворобу після проведення літотрипсії /В.В. Черненко, Д.В. Черненко // Урологія. – 2015. – № 4. – С. 14–20.
Шкала Л.В. Мікроелементи: біологічна роль в організмі / Л.В. Шкала // Галицький лікарський вісник. – 2003. – № 4. – С. 125–127.
Ferre-Huguet N. Monitoring metals in blood and hair of the population living near a hazardous waste incinerator: temporal trend / N. Ferre-Huguet, M. Nadal, M. Schumacher and al. // Biol. Trace Elem. Res. – 2009. – Vol. 128, № 3. – P. 191–199. https://doi.org/10.1007/s12011-008-8274-9
Zimmermann M.B. Iodine Deficiency / M.B. Zimmermann // Endocrine Reviews. – 2009. – № 30 (40). – Р. 376–408. https://doi.org/10.1210/er.2009-0011
Rink L. Zinc-altered immune function and cytokine production / L. Rink, H. Kirchner // J. Nutr. 2000. – Vol. 130. – P. 1407–1411. https://doi.org/10.1093/jn/130.5.1407S
