Вибір методу лікування вторинної передчасної еякуляції

Анотація

Передчасна еякуляція (ПЕ) – стійке настання оргазму та еякуляції у чоловіка до настання оргазму у жінки – досить часте захворювання, яке, за даними різних авторів, діагностують у 25–40% чоловіків переважно молодого віку. Незважаючи на значне поширення ПЕ, в Україні дотепер немає чітких гайдлайнів її лікування, особливо вторинної форми, яка маніфестує через деякий час після успішного статевого життя.

Мета дослідження: виявлення найбільш частих причин розвитку вторинної передчасної еякуляції (ВПЕ) та ефективності різних методів її лікування.

Матеріали та методи. У 2007–2017 рр. в андрологічному відділенні КУОЗ «Обласний клінічний центр урології та нефрології ім. В.І. Шаповала» проведено обстеження 906 пацієнтів з передчасною еякуляцією. У даній вибірці оцінювали результати діагностики і лікування 379 пацієнтів з ВПЕ з інтравагінальним латентним інтервалом (ІВЛІ) менше 2 хв. На підставі пенільної біотезіометрії, збору сексуального анамнезу, дослідження урологічних скарг, проведення допплерографічного ультразвукового дослідження передміхурової залози і мошонки, аналізів на інфекції, що передаються статевим шляхом, а також використання шкали вегетативної дисфункції і шкали Гамільтона (HRDS), були зроблені припущення щодо найбільш ймовірної причини ВПЕ. Це дозволило розподілити пацієнтів на 4 групи: 1-а група – 124 пацієнта з нормальною чутливістю головки без відхилень у психоневрологічному статусі з діагностованим хронічним простатитом (ХП), яким проводили антибактеріальне лікування згідно з чутливістю виділених інфекційних агентів; 2-а група – 84 пацієнта з ХП і наявністю варикоцеле, яким крім антибактеріальної терапії проводили операцію Мармара; 3-я група – 77 пацієнтів з ХП, яким поряд з антибактеріальною терапією додатково призначали простатопротектор (Витапрост); 4-а група – 94 пацієнта з неврологічними скаргами і високим балом тривожності HRDS >14, лікування яких полягало у призначенні інгібітору зворотного захоплення серотоніну (ІЗЗС) сертраліну курсом 6 міс у дозі 50 мг на добу.

Результати. Через 1 міс і 7 міс результативність лікування визначали за показниками подовження ІВЛІ, задоволення статевим контактом за шкалою Розена, кількістю пацієнтів, задоволених результатами лікування, і відсутністю необхідності приймати препарати у подальшому. У 1-й групі тривалість ІВЛІ збільшилася в 1,85 разу, ерадикація захворювання досягла 78,3%, відзначені високі результати за відсутності скарг – у 91,2% пацієнтів, однак щодо ВПЕ ефективність була невисокою – всього 56,2%. У 2-й групі відзначена висока ерадикаційна виліковність – 87,3%, майже повна відсутність скарг і висока ефективність щодо ВПЕ – 79,7%, збільшення ІВЛІ – у 2,54 разу. У 3-й групі ерадікаційна виліковність досягла 89,4%, відзначено практично повну відсутність скарг і високу ефективність щодо ВПЕ – 83,1%, показники ІВЛІ збільшилися у 2,72 разу. У 4-й групі пацієнтів, які застосовували сертралін, середнє збільшення ІВЛІ досягло 2,36 разу, ефективність щодо ВПЕ – 64,5%.

Заключення. 1. Причиною вторинної передчасної еякуляції (ВПЕ) найбільш часто буває хронічний простатит (ХП) і простатовезікуліт (78%).

2. Призначення інгібітору зворотного захоплення серотоніну при ВПЕ раціонально тільки за наявності неврологічної симптоматики (HRDS >14) і відсутності ХП.

3. Варикоцеле (особливо двостороннє) є коморбідним фактором ХП, що викликає венозну гіперемію передміхурової залози (ПЗ) і може бути однією з причин ВПЕ.

4. Операція Мармара зменшує венозну гіперемію ПЖ, знижує бал IPSS, покращує показник ІВЛІ у пацієнтів з коморбидною патологією (варикоцеле + ХП).

5. Антибактеріальна терапія ХП дозволяє вилікувати ВПЕ у 56% пацієнтів, додавання простатотропних препаратів (Вітапрост) підвищує ефективність лікування ВПЕ до 83%.