Досвід лікування гангрени Фурньє: ретроспективний та проспективний аналіз 21 випадку захворювання

Анотація

Мета дослідження: проаналізувати випадки гангрени Фурньє (ГФ) на базах урологічних та хірургічних відділень Львівської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги та Львівської обласної клінічної лікарні, описати основні принципи діагностики та лікування даної патології.

Матеріали та методи. Ретроспективний та проспективний аналіз 21 випадку ГФ на базах урологічних та хірургічних відділень Львівської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги та Львівської обласної клінічної лікарні. Пацієнтам проводили об’єктивне обстеження, лабораторні дослідження (загальний аналіз крові та сечі, біохімічний аналіз крові, коагулограма), УЗД промежини, у кількох випадках – рентгенографічне обстеження або КТ тазової ділянки. Усім хворим протягом перших годин після госпіталізації було проведено висічення некротизованих тканин та дренування міжфасціальних просторів. У післяопераційний період пацієнтам виконували перев’язки із некректомією «свіжих» ділянок некрозу тканини; активну дезінтоксикаційну, інфузійну та антибактеріальну терапію. У декількох випадках прогресування основного процесу на нові анатомічні зони вимагало проведення повторних оперативних втручань.

Результати. Усі хворі були госпіталізовані в урологічні та хірургічні відділення лікарень за ургентними показаннями. Серед них 18 (85,7%) чоловіків, 3 (14,3%) жінки. Дев’ять хворих (42,9%) поступили у перші години захворювання, 7 (33,3%) хворих – через 6–8 год після появи перших симптомів і 5 (23,8%) хворих звернулися у лікарню через 24 год після початку хвороби. У 7 (33,3%) випадках ураження було локальним і обмежувалося калиткою; у 5 (23,8%) – гнійно-некротичний процес поширювався на статевий член та клітковину промежини; ще у 5 (23,8%) випадках процес поширювався на переднюю черевну стінку, а в 4 (14%) випадках – на тканини внутрішньої поверхні стегна. Шести хворим (28,6%) із поширенням некротизуючого процесу на передню черевну стінку було проведено оглядову рентгенографію, 11 (52,4%) хворим проведено УЗД і 4 (14%) пацієнтам виконано КТ ділянки таза – у всіх випадках візуалізувався вільний газ у тканинах промежини і/або черевної стінки. Летальність становила 23,8%. Три (14,3%) пацієнти померли на першу добу після оперативного втручання, 2 (9,6%) хворих – на другу добу. Операція з формування калитки за Б.А. Віциним була проведена 17 (81%) хворим. Один хворий (4,8%) відмовився від операції з формування калитки. Під час огляду через 3 міс було виявлено сформований шкіряний мішок з грануляційної тканини, що вкрив оголені яєчка.

Заключення. 1. Гангрена Фурньє – вкрай небезпечне гнійне захворювання, що нерідко має блискавичний перебіг, вимагає невідкладного хірургічного лікування у комбінації з потужною антибактеріальною терапією препаратами широкого спектра дії. 2. Прогностично ймовірність летального завершення хвороби прямо пропорційна площі ураження, часу звернення у стаціонар після початку хвороби, а також радикальності оперативного лікування, яке слід проводити згідно з встановленими авторами критеріями. 3. Хірургічне лікування завжди повинно носити радикальний характер, а особливості патогенезу захворювання нерідко зумовлюють необхідність проведення повторних оперативних втручань. Летальність у післяопераційний період зумовлена важкою ендогенною інтоксикацією та розвитком таких ускладнень, як інфекційно-токсичний шок та поліорганна недостатність. 4. Патогенетично обґрунтованим є проведення етапних некректомій під наркозом з метою адекватного висічення некротизованих тканин. Поява активної кровотечі під час етапної санації є свідченням життєздатності тканини і слугує «демаркаційною лінією» проведення некректомії. 5. При потребі виконують операції з формування калитки, але інколи можливе і самостійне загоєння рани.