Дослідження макро- та мікроелементного статусу у хворих на хронічний бактеріальний простатит
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Згідно з даними більшості урологів, хронічний простатит діагностують у 9–35% чоловіків. Майже 80% з них – чоловіки віком від 20 до 50 років. Останнім часом відзначається збільшення виявлень хронічного простатиту, що пов’язано із зростанням захворюваності різними типами уретриту, епідидимоорхіту, зниженням імунореактивності організму, впливом зовнішнього середовища.
Мета дослідження: вивчення макро і мікроелементного складу крові у хворих на хронічний бактеріальний простатит (ХБП) та обґрунтування доцільності застосування поліелементних препаратів.
Матеріали та методи. Обстежені 65 хворих на ХБП віком від 18 до 48 років, які увійшли у І (основну) групу і 25 здорових чоловіків аналогічного із хворими віку, які увійшли у ІІ (контрольну) групу. Дослідження мікроелементів крові проводили за допомогою методу атомно абсорбційної спектрофотометрії.
Результати. Проведене дослідження показало, що мікрота макроелементний склад крові у хворих на ХБП був змінений, що проявлялося зниженням вмісту магнію та цинку при збільшеному вмісті міді і кальцію та відносно нормальних показниках кобальту та марганцю. Так, визначення рівня цинку у крові показало, що в цілому у хворих на ХБП спостерігалося достовірне зниження цього мікроелемента – 0,48±0,02 мг% (РN<0,001), що достовірно різнилося від аналогічного показника у здорових чоловіків (Р<0,001). Це можна пояснити тим, що при ХБП наявний енергетичний дефіцит, який свідчить про тривалість запального процесу.
Заключення. У хворих на хронічний бактеріальний простатит (ХБП) констатують порушення у складі макро та мікроелементів, що проявляються збільшенням рівня міді, кальцію при одночасному дефіциті цинку та магнію. Наявність дисбалансу у системі біоелементів є одним із патогенетичних механізмів розвитку та прогресування запалення у хворих на ХБП.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Бут Г.А. Микроэлементы и их роль в обеспечении иммунного ответа / Г.А. Бут // Новости мед. фармации. – 2008. – No 4 (235). – С. 13.
Горпинченко И.И. Исследование эффективности монотерапии препаратом Цинкит у больных с хроническим простатовезикулитом, осложненным гипофертильностью/ И.И. Горпинченко, Ю.Н. Гурженко, В.В. Спиридоненко // Здоровье мужчины. – 2013. – No 1. – С. 55–58.
Горпинченко І.І. Сучасні підходи та шляхи оптимізації лікування хворих на хронічний простатит / Горпинченко І.І., Литвинець Є.А. // Здоровье мужчины. – 2007. – No 3. – С. 48–56.
Дука К.Д. Мікроелементози – формування та корекція при синдромі екологічної дезадаптації / К.Д. Дука // ПАГ. – 2008. – No 4 (додаток). – С. 122–123.
Оберлис Д.Н. Новый поход к проблеме дефицита микроэлементов / Д.Н. Оберлис // Микроелементы в медицине. – 2004. – Т. 3, вып. 1. – С. 2–7.
Савустьяненко А.В. Биологическая роль магния / А.В. Савустьяненко // Новости мед. фармации. – 2007. – No 18 (225). – С. 20–21.
Шкала Л.В. Мікроелементи: біологічна роль в організмі / Л.В. Шкала // Галицький лікарський вісник. – 2003. – No 4. – С. 125–127.
Nickel J.C. Prostatitis: diagnosis and classification/ J.C. Nickel // Curr Urol Rep. 2003. – No 4. – Р. 259–260.
Ferre Huguet N. Monitoring metals in blood and hair of the population living near a hazardous waste incinerator: temporal trend / N. Ferre Huguet, M. Nadal, M. Schumacher and al. // Biol. Trace Elem. Res. – 2009. – Vol. 128, No 3. – P. 191–199.
Zimmermann M.B. Iodine Deficiency / M.B. Zimmermann // Endocrine Reviews. – 2009. – No 30 (40). – Р. 376–408.
Rink L. Zinc altered immune function and cytokine production / L. Rink, H. Kirchner // J. Nutr. – 2008. – Vol. 130. – P. 1407–1411.
