Про доцільність посилення патогенетично обґрунтованої медикаментозної профілактики ускладнень після оперативного лікування гіперплазії передміхурової залози
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: аналіз результатів оперативного лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози (ДГПЗ) після за стосування у післяопераційний період поряд з традиційною медикаментозною терапією сучасного комплексного препарату, що модулює ускладнення, зумовлені захворюванням і оперативним втручанням.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 54 хворих з ДГПЗ віком від 65 до 80 років (середній вік – 66,5 року). Пацієнти були розподілені на дві групи. До першої групи увійшли 34 пацієнта з ДГПЗ, яким було проведено традиційне медикаментозне лікування. До другої групи – 24 пацієнта з ДГПЗ, яким поряд з традиційною медикаментозною терапією, починаючи з 5–6-го дня після операції, призначали комплексний препарат правенор форте.
Результати. Під час морфологічного дослідження препаратів з віддалених гіперплазованих тканин ПЖ наявність хронічного бактеріального запального процесу підтверджено у всіх оперованих хворих з ДГПЗ. При порівняльному аналізі ефективності лікування у хворих обох груп встановлено, що розвиток у післяопераційний період гострого інфекційного запального процесу в органах сечової системи у вигляді гострого циститу і висхідного пієлонефриту зазначалося частіше у пацієнтів групи порівняння.
Заключення. Використання після оперативного лікування гіперплазії передміхурової залози (ПЖ) поряд з традиційною медикаментозною терапією сучасного комплексного препарату правенора форте істотно знижує частоту розвитку післяопераційних ускладнень і створює умови для відновлення змін, зумовлені гіперплазією ПЖ.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Аляев Ю.Г. Винаров А.З., Чалый М.Е. и др. Причины эректильной дисфункции после трансуретральной резекции гиперплазированной предстательной железы и ее профилактика // Урология, 2005. – No 3. – С. 28–32.
Асламазов Э.Г., Рыжова И.Л., Григорян В.А. Хронический простатит как одна из причин неудовлетворительных результатов аденомэктомии // Пленум Всеросс. общества урологов: Тезисы. – Пермь, 1994. – С. 23–24.
Васильков А.Ю. Применение аскорбиновой кислоты для профилактики инфекционно-воспалительных осложнений после трансуретральной электрорезекции доброкачественной гиперплазии предстательной железы: Автореф. дисс. ... канд. мед. наук. – М., 2001. – 22 с.
Гигиадзе О.В. Реабилитация больных ДГПЖ после хирургического лечения: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. – М., 2005. – 19 с.
Комлев Д.Л. Отдаленные результаты оперативных методов лечения ДГПЖ: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. – М., 2004. – 20 с.
Лебедев С.А., Медведев В.Л., Вакуленко И.Т. К патогенезу образования стриктур уретры после аденомэктомии // Пленум Всеросс. общества урологов: Тезисы. Курск, 1993. – С. 107–108.
Лопаткин H.A. (ред.) Доброкачественная гиперплазия предстательной железы. – М., 1999. – 216 с.
Марков A.B., Лукьянов И.В., Лоран О.Б. Комплексная терапия ирритативных расстройств мочеиспускания после трансуретральной резекции простаты и аденомэктомии // Урология. – 2007. – No 4. – С. 41–44.
Мартов А.Г., Гущин Б.Л., Ощепков В.Н. Применение альфа-1 адреноблокаторов для лечения нарушений мочеиспускания у больных после трансуретральной резекции предстательной железы // Урология. – 2002. – No 5 (приложение). – С. 23–37.
Теодорович О.В., Забродина Н.Б., Бочкарев А.Б. Опыт применения сетегиса в раннем послеоперационном периоду у больных послетрансуретральной резекции простаты // Урология. – 2009. – No 3. –
С. 62–64.
Ткачук И.Н. Осложнения трансуретральной резекции простаты у больных доброкачественной гиперплазией предстательной железы и пути их профилактики: Автореф. дисс. ... канд. мед. наук. – М., 2011. – 21 с.
Elmalic E., Ibrahim A., Cahli A. et al. Risk factors in prostatectomy bleeding preoperative urinary infection is the only reversible factor // Europ. Urol. – 2000. – Vol. 37. – P. 199–207.
Libman E. Fichten C.Prostatectomy and sexual functions // Urology. – 1987. – Vol. 29. – P. 467–473.