Результати комбінованого консервативного лікування після фотоселективної лазерної вапоризації передміхурової залози з приводу доброякісної гіперплазії
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: оцiнити клiнiчну ефективнiсть комбінованої терапії екстрактом Serenoa repens (Простамол Уно) та селективним α-адреноблокатором (Флосін) у хворих на ДГПЗ ІІ–ІІІ стадії після проведення фотоселективної лазерної вапоризації передміхурової залози (ФСЛВПЗ).
Матеріали та методи. Пацієнти були розподілені на чотири клінічні групи. Пацієнтам І групи (n=17) не призначали медикаментозне лікування після ФСЛВПЗ, за ними було встановлено диспансерне спостереження. Хворі ІІ групи (n=28) отримували монотерапію препаратом Простамол-Уно, який вони застосовували перед сном по 1 капсулі щоденно протягом 3 років. Пацієнти ІІІ групи (n=27) отримували препарат Флосін у дозі 0,4 мг, по 1 капсулі щоденно вранці після їди протягом 3 років. Хворі IV групи (n=29) отримували комбіновану терапію: Простамол Уно по 1 капсулі щоденно перед сном і Флосін у дозі 0,4 мг по 1 капсулі щоденно вранці після їди протягом 3 років. Обстеження проводили через 1 та 3 роки.
Результати. У результаті дослідження були встановлено, що найкращі показники спостерігалися у хворих, які отримували комбіновану консервативну терапію екстрактом Serenoa repens та тамсулозином після ФСЛВПЗ.
Заключення. Реабілітаційні заходи в осіб із ДГПЗ, яким виконували малоінвазивне втручання ФСЛВПЗ, потребують довгострокової комбінованої терапії екстрактом пальми Сабаль (Простамол Уно) та селективним α-адреноблокатором (Флосін). Комбінована терапія препаратами Простамол Уно і Флосін є патогенетично високоефективною та безпечною, що сприяє швидкій ліквідації іритативних і обструктивних симптомів з покращенням показника якості життя пацієнта.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Горпинченко И.И., Гурженко Ю.Н., Клименко П.М., Шуляк А.В., Спиридоненко В.В. Исследование Проспект 2 (ПРОСтамол: ПЕрспективы Комбинированной Терапии) при ДГПЖ // Здоровье мужчины. – 2012. – No 1. – С. 56–60.
Горпинченко І.І., Гурженко Ю.М., Спиридоненко В.В. Сучасні дані про вплив хронічного запалення в патогенезі доброякісної гіперплазії передміхурової залози і раку передміхурової залози // Здоровье мужчины. – 2014. – No 4. – С. 91–94.
Гурженко Ю.Н., Спиридоненко В.В., Гайсенюк Ф.З. Профилактика осложнений после оперативного вмешательства по поводу доброкачественной гиперплазии предстательной железы // Здоровье мужчины. – 2016. – No 3 (58). – С. 12–15.
Переверзев А.С., Сергиенко Н.Ф. Аденома предстательной железы. К, Здоровье. 1998. – 278 с.
Ситенко А.М «Фотоселективная лазерная вапоризация: анализ у пациентов с объемом опухоли >60 см3» Програма науково-практичної конференції «Актуальні питання сучасної сексології та андрології», м. Київ. 19.05.2016.
Aliaev I.G, Vinarov A.Z, Demidko I.L, Spivak L.G. The results of the 10 year study of efficacy and safety of Serenoa repens extract in patients at risk of progression of benign prostatic hyperplasia // Urologia. – 2013, Jul Aug; (4). – Р. 32–6.
Berges R.R., Pientka L., Hufner K. et al. Male lower urinary tract symptoms and related health care seeking in Germany // Eur. Urology. – 2001. – V. 39. – P. 682.
De Marzo A.M. Pathological and molecular mechanisms of prostate cancerogenesis: implications for diagnosis, prevention and treatment // J Cell Biochem. – 2004. – V. 91. – P. 459–477.
