Порівняльний аналіз періопераційних клінічних даних та динаміки змін периферійної гемограми у хворих на локалізований рак передміхурової залози, що перенесли позадулонну та ендоскопічну радикальну простатектомію
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: проаналізувати клінічні дані, післяопераційну крововтрату та зміни показників периферійної гемограми у хворих, що перенесли позадулонну радикальну простатектомію (ПРПЕ) та ендоскопічну (малоінвазивну) радикальну простатектомію (ЕРПЕ), провести міжгрупове порівняння.
Матеріали та методи. Оцінено результати лікування локалізованого раку передміхурової залози (РПЗ) у 219 хворих, які перенесли радикальну простатектомію (РПЕ) у клініці ДУ «Інститут урології НАМН України» протягом 2013–2015 років включно. Хворі були розподілені на дві групи. До групи І увійшли 164 (74,9%) пацієнти, які перенесли ЕРПЕ. До групи ІІ увійшли 55 (25,1%) хворих, які перенесли ПРПЕ. Проаналізовано клінічні, лабораторні, розрахункові та патоморфологічні дані по кожному хворому. Дані оброблені методами параметричної та непараметричної статистики (t-тест Стьюдента, U-критерій Манна-Вітні, Χ2 Пірсона тощо).
Результати. Середній вік хворих групи І становив 64,8±6,9 року, групи ІІ – 62,7±4,5 року, зафіксовано статистично значуще збільшення віку хворих у групі І (p=0,0115). Виявлено зменшення об’єму інтраопераційної крововтрати у групі І по відношенню до групи ІІ: відповідно 400 [200; 600] мл vs 500 [300; 800] мл (p=0,0439). Частота проведення гемотрансфузій складала 12,8% vs 12,7% у групах І та ІІ відповідно (p=0,9881). Час катетеризації сечового міхура у групі І був статистично значущо менший за такий у групі ІІ (p=0,0012), медіана його становила 12 [9; 15] vs 14 [12; 16] діб відповідно. Медіана доопераційного ПСА у групі І становила 10,8 [7,8; 15,8] нг/мл, а в групі ІІ – 12,5 [9,2; 22,3] нг/мл (p=0,0485). Дельта гемоглобіну (ΔHb) у прооперованих хворих становила у групі І -23 [-33; -13] г/л vs -37 [-45; -27] г/л у групі ІІ (p<0,0001). Лейкоцитарний індекс співвідношення лейкоцитів та швидкості осідання еритроцитів (ІЛШОЕ) до проведення РПЕ статистично значуще у досліджуваних групах не відрізнявся (p=0,7779), після проведення РПЕ у групі ЕРПЕ він становив 1,9 [1,2; 2,8] vs 2,4 [1,5; 3,3] у групі ПРПЕ (p=0,0268).
Заключення. Отримані дані щодо зменшення часу катетеризації сечового міхура, ΔHb та лейкоцитарного індексу співвідношення лейкоцитів та швидкості осідання еритроцитів після виконання радикальної простатектомії (РПЕ) у групі хворих на локалізований рак передміхурової залози, які прооперовані в об’ємі ендоскопічної радикальної простатектомії, свідчать про нижчий загальноальтеруючий потенціал, а значить і кращу переносимість ендоскопічних методик операції по відношенню до позадулонної радикальної простатектомії та закладають основи для подальшого вивчення проблеми порушення системного гомеостазу під час та після виконання РПЕ, а також визначення ролі та місця кожного окремого типу радикальної простатектомії.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Trinh Q.-D. A systematic review of the volume–outcome relationship for radical prostatectomy / Q.-D. Trinh, A. Bjartell, S.J. Freedland [et al.] // Eur Urol. – 2013. – Vol. 64, No 5. – P. 786–798.
Sivaraman A. Learning curve of minimally invasive radical prostatectomy: comprehensive evaluation and cumulative summation analysis of oncological outcomes / A. Sivaraman, R. Sanchez-Salas, D. Prapotnich [et al.] // Urologic Oncology: Seminars and Original Investigations. – 2017. – Vol. 35, No 4. – P. 149.e1-149.e6.
Schuessler W.W. Laparoscopic radical prostatectomy: initial short-term experience / W.W. Schuessler, P.G. Schulam, R.V. Clayman, L.R. Kavoussi // Urology. – 1997. – Vol. 50, No 6. – P. 854–857.
Ficarra V. Retropubic, laparoscopic, and robot-assisted radical prostatectomy: a systematic review and cumulative analysis of comparative studies / V. Ficarra, G. Novara, W. Artibani [et al.] // Eur Urol. – 2009. – Vol. 55, No 5. – P. 1037–1063.
Fischer B. Complications of robotic assisted radical prostatectomy / B. Fischer, N. Engel, J.-L. Fehr, H. John // World Journal of Urology. – 2008. – Vol. 26, No 6. – P. 595–602.
Novara G. Systematic review and meta-analysis of perioperative outcomes and complications after robot-assisted radical prostatectomy / G. Novara, V. Ficarra, R.C. Rosen [et al.] // Eur Urol. – 2012. – Vol. 62, No 3. – P. 431–452.
Huang X. Comparison of perioperative, functional, and oncologic outcomes between standard laparoscopic and robotic-assisted radical prostatectomy: a systemic review and metaanalysis / X. Huang, L. Wang, X. Zheng, X. Wang // Surgical Endoscopy. – 2017. – Vol. 31, No 3. – P. 1045–1060.
Возіанов С.О. Ускладнення малоінвазивної радикальної простатектомії у хворих на локалізований рак передміхурової залози / С.О. Возіанов, С.М. Шамраєв, А.М. Леоненко // Здоровье мужчины. – 2017. – No 1. – С. 23–27.
Сперанский И. Общий анализ крови – все ли его возможности исчерпаны? Интегральные индексы интоксикации как критерии оценки тяжести течения эндогенной интоксикации, ее осложнений и эффективности проводимого лечения / И. Сперанский, Г. Самойленко, М. Лобачева // Гострі та невідкладні стани у практиці лікаря. – 2009. – Т. 19, No 6. – С. 26–31.
Видиборець С.В. Клінічне значення змін показника швидкості зсідання еритроцитів (лекція) / С.В. Видиборець, О.В. Кучер, О.В. Сергієнко // Здоров’я суспільства. – 2013. – No 2. – С. 85–92.
Ruxton G.D. The unequal variance t-test is an underused alternative to Student’s t-test and the Mann–Whitney u test / G.D. Ruxton // Behavioral Ecology. – 2006. – Vol. 17, No 4. – P. 688–690.
Банзаракшеев В.Г. Лейкоцитарные индексы как способ оценки эндогенной интоксикации организма / В.Г. Банзаракшеев // Бюллетень Восточно-Сибирского научного центра Сибирского отделения Российской академии медицинских наук. – 2010. – No 3. – С. 390–391.
Mazzucchelli R. Search for residual prostate cancer on pT0 radical prostatectomy after positive biopsy / R. Mazzucchelli, F. Barbisan, A. Tagliabracci [et al.] // Virchows Archiv. – 2007. – Vol. 450, No 4. – P. 371–378.
Park J. Preoperative clinical and pathological characteristics of pT0 prostate cancer in radical prostatectomy / J. Park, I.G. Jeong, J.K. Bang [et al.] // Korean Journal of Urology. – 2010. – Vol. 51, No 6. – P. 386–390.
Schirrmacher S. Stage pT0 after radical prostatectomy: a diagnostic dilemma / S. Schirrmacher, P. Kallidonis, L.-C. Horn [et al.] // World Journal of Urology. – 2015. – Vol. 33, No 9. – P. 1291–1296.
Возіанов С.О. Порівняльний аналіз результатів позадулонної та малоінвазивної радикальної простатектомії / С.О. Возіанов, С.М. Шамраєв, А.М. Леоненко // Здоровье мужчины. – 2017. – No 2. – С. 29–36.
