Особливості психоемоційного стану поранених із вогнепальними ушкодженнями верхніх кінцівок
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Матеріали та методи. У дослідженні представлено попередні дані комплексного обстеження 70 поранених з вогнепальною травмою верхніх кінцівок, які отримали хірургічне лікування в ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України» та у травматологічному відділенні клініки ушкоджень Національного військово-медичного клінічного центру «ГВКГ» МО України з 2014 до 2017 р. Усі поранені – чоловіки найбільш активного працездатного віку, а половина з них – це молоді люди до 30 років. Особливість роботи проявилася у методичному підході, коли реалізація мети потребувала проведення соціологічного дослідження. Воно здійснювалось шляхом опитування із залученням загальновідомих, добре зарекомендованих у клінічній практиці анкет, шкал, спрямованих на виявлення психоемоційного стану контингенту.
Під час опрацювання отриманих результатів були залучені відомі класичні методи варіаційної статистики. Мірою точності та достовірності вибіркових статистичних величин були середні значення та розраховані середні похибки. Для порівняння двох величин використовували критерій Стьюдента.
Результати. Результати дослідження свідчать, що високий рівень особистісної тривожності виявлено практично у кожного п’ятого (21,4±1,2%) опитуваного, середній рівень – у половини пацієнтів. Це може виявлятися тривожністю за різних ситуацій, особливо у випадках, які безпосередньо їх стосуються. Лише у 24,3% респондентів рівень тривожності визначався як оптимальний і сприймався обов’язковою умовою активної діяльності людини.
Переважна більшість поранених (84,3±0,6%) суб’єктивно визнали високий рівень ситуативної тривожності, що проявляється значним напруженням, нервозністю, стурбованістю загрози, пов’язаною з фізичною компонентою якості життя. За відповідями респондентів, 72,9% з них проявляють стійкість намірів, реалістичність поглядів, мають розвинене почуття особистого обов’язку, спокій і впевненість, решта проявляють невпевненість, емоційну нестійкість, імпульсивність, занижену загальну активність.
У 91,4% випадках поранені прагнуть до виконання запланованих заходів, задач. Проте тільки 50% поранених володіють собою в різноманітних ситуаціях, тоді як інші 50% – спонтанні і імпульсивні, схильні до інтенсивних переживань і внутрішніх конфліктів.
Заключення. Доведена доцільність вивчення самооцінки психоемоційного стану поранених, виявлена частота потреби його корекції, у тому числі із залученням психотерапевта, підтверджена необхідність врахування характеру особистості у всіх випадках під час вибору тактики лікування, особливо при багатоетапних реконструктивно-відновних втручаннях та розробленні індивідуальної програми реабілітації для пацієнтів з бойовою травмою
верхніх кінцівок.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Карвасарский Б.Д. Психотерапия: учебник / Под ред Б.Д. Карвасарского. – Санкт Петербург, 2007. – 672 с.
Кукурекин Ю.В. Тревожно-депрессивные расстройства и их коррекция / Ю.В. Кукурекин, Л.М. Савенко, Н.В. Свиридова, А.Н. Бушученко // Здоровье мужчины. – 2011. – No 3 (38). – С. 24–26.
Малкина-Пых И.Г. Психосоматика / И.Г. Малкина-Пых. – М.: Эскимо, 2008. – 1024 с.
Менделевич В.Д. Клиническая и медицинская психология / В.Д. Менделевич. – М.: Мед Пресс, 2001. – 458 с.
Невідкладна військова хірургія / пер. з англ. А. Кордіяк. – К.: Наш формат, 2015. – 568 с.
Осипова А.А. Общая психокоррекция. Учебное пособие / А.А. Осипова. – М.: Сфера, 2002. – 510 с.
Пішель В.Я. Стратегії лікування хворих з депресивними розладами: реальна вітчизняна практика та міжнародні стандарти / В.Я. Пішель, І.А. Марценковський, Ф.О. Здорик, Н.О. Дзеружинська [та ін.] // Архів психіатрії. – 2004. – No 2 (37). – С. 125–130.
Политравма: хирургия, травматология, анестезиология, интенсивная терапия. Учебное издание / Под ред. Ф.С. Глумчера, П.Д. Фомина, Е.Г. Педаченко [и др.]. – К.: ВСИ Медицина, 2012. – 736 с.
Юнак В.Ю. Депрессия / В.Ю. Юнак. – К.: Здоров’я, 2012. – 256 с.
Jansen J.O. Selective non-operative management of abdominal gunshot wounds: survey of practise / J.O. Jansen, K. Inaba, S. Resnick [et al.] // J. Injury. – 2013. – V. 44 (5). – P. 639–44.
Soreide K. Epidemiology of major trauma / K. Soreide // Br. J. Surg. – 2009. – V. 96 (7). – P. 697–699.
Traian M.G. Stress: from symptom to disease / M.G. Traian, A.E. Coman, E. Popa, L. Traian, R. Petrovanu [et al.] // Rev Med Chir Soc Med Nat Iasi. – 2013. – V. 117 (1). – P. 72–7.
