Навколониркові гематоми після малоінвазивних втручань на верхніх сечовивідних шляхах
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Матеріали та методи. Проаналізовано 29 випадків навколониркових гематом після малоінвазивних втручань на ВСШ. Середній вік пацієнтів становив 49 років. Чоловіків було 52%, жінок – 48%. Усіх хворих розділено на дві групи. У І групу увійшли 18 хворих з ускладненнями під час лікування сечокам’яної хвороби методом екстракорпоральної
ударно-хвильової літотрипсії. У ІІ групу – 11 пацієнтів з ускладненнями при різних ендоурологічних втручаннях.
Результати. Усім хворим була проведена інтенсивна терапія: інфузійна гемостатична антибактеріальна терапія. Після стабілізації стану пацієнтів динамічне спостереження проводили за допомогою лабораторних та інструментальних методів (ультрасонографії та внутрішньовенної урографії). Після закінчення стаціонарного лікування (~21 доба) спостереження продовжували в амбулаторних умовах з УЗД-контролем через 3–6–9–12–18 міс.
Заключення. Факторами ризику розвитку навколониркових гематом при малоінвазивних втручаннях на ВСШ є наявність у хворих супутньої гіпертензії, цукрового діабету, атеросклерозу, ожиріння, первинних та вторинних коагулопатій, неодноразові сеанси у жорсткому режимі, що необхідно попередньо враховувати перед малоінвазивними
втручаннями. Малоінвазивне дренування гематом необхідно застосовувати за наявності ознак їхнього нагноєння, відкрите оперативне лікування – за наявності ознак рецидиву гематом.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Andersen J.N, Mogensen P. Extracorporeal shock wave lithotripsy of urinary calculi. Results from the first 306 patients treated at the Copenhagen Municipal Stone Center with a second generation lithotriptor //Scand. J. Urol. Nephrol. – Suppl. 1991. – 138. – Р. 19–24.
Collado Serra A., Huguet Perez J., Monreal Garcia de Vicuna F, et al. Renal hematoma as a complication of extracorporeal shock wave lithotripsy // Scand J. Urol. Nephrol. – 1999. – Vol. 33, No 3. – P. 171–5.
Dominguez Molinero J.F., Arrabal Martin M., Mijan Ortiz J.L. et al. [Renal hematomas secondary to extracorporeal shockwave lithotripsy] // Arch Esp Urol. – 1997. – Vol. 50, No 7. – P. 767–71.
Gordon H, Mather J. Ureteral and bledder stone SWL: lessons lear ned from an individual physician series // J. Endourol. – 1997. – Vol. 11, Suppl. 1. – p. 12–16, S. 172.
Schmiedt E., Chaussy C. Extracorporeal shock wave lithotripsy (ESWL) of kidney and ureteric stones // Int. Urol. Nephrol. – 1984. – Vol. 16, No 4. – Р. 273–283.
Torrecilla Ortiz C., Matias Lopez J.J., Contreras Garcia J., et al. [Renal hematoma after shockwave extracorporeal lithotripsy] // Actas Urol. Esp. – 1997. – Vol. 21, No 8. – P. 752–757.
von der Recke P, Nielsen MB, Pedersen JF. Complications of ultrasound-guided nephrostomy: a 5-year experience // Acta Radiol. – 1994. – Vol. 35. – P. 452–454.
Лопаткин Н.А., Дзеранов Н.К. Анализ развития осложнений дистанционной ударноволновой литотрипси, их профилактика и лечение // Матер. Второго Всероссийского симпозиума по литотрипсии. – Пермь, 1994. – С. 186–194.
