Сучасні тенденції у виборі альтернативних методів терапії пацієнтів з еректильною дисфункцією на фоні захворювань передміхурової залози запального і дисгормонального генезу
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: проаналізувати ефективність і переносимість застосування препарату Правенор® Форте у пацієнтів з еректильною дисфункцією (ЕД) на тлі хронічного простатиту і гіперплазії передміхурової залози (ПЗ).
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 60 пацієнтів з ЕД, які були розділені на дві групи. У більшості хворих обох груп виявляли хронічні супутні захворювання. Пацієнти основної групи (n=30) вживали Правенор® Форте по 2 капсули на добу протягом 30 днів. Пацієнтам групи порівняння (n=30) корекцію ЕД проводили без призначення препарату Правенор® Форте. Діагноз ЕД встановлювали шляхом вивчення анамнезу, об’єктивного клініко-лабораторного та спеціалізованого обстеження.
Результати. Призначення препарату Правенор® Форте зумовило достовірне покращення показників МІЕФ: досягнення ерекції – на 89,4%, ерекції при сексуальній стимуляції – на 68,4%, достатності ерекції – на 66,7%. Еректильна функція збільшилася на 86%, задоволеність статевим актом – на 84%, оргазм – на 79,4%, лібідо – на 84,9%, загальна задоволеність – на 50%. У пацієнтів групи порівняння достовірної зміни параметрів МІЕФ не виявлено.
Заключення. Препарат Правенор® Форте ефективний, безпечний, зручний у застосуванні, що у поєднанні з доступною ціною, зумовлює доцільність його призначення в терапії ЕД. Завдяки багатокомпонентному складу Правенор® Форте усуває не тільки порушення ерекції, але і симптоми захворювань ПЗ запального і дисгормонального генезу.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Горпинченко И.И. Эректильная дисфункция: диагностика и современные методы лечения // Здоровье мужчины. – 2002. – No 1. – С. 9–11.
Горпинченко И.И. Лечение эректильной дисфункции. – К.: Профессионал, 2008. – 198 с.
Althof S.E., Corty E.W., Lewine S.B., tn al. EDITS: development of questionaries for evaluating satisfaction with treatments for erectile dysfunction. Urology 1999; 53,4:793–799.
Calabrт RS, Gervasi G, Bramanti P. LArginine and vascular diseases: lights and pitfalls! Acta Biomed. 2014 Dec 17;85(3):222–8.
Cui T, Kovell RC, Brooks DC, Terlecki RP. A Urologist’s Guide to Ingredients Found in TopSelling Nutraceuticals for Men’s Sexual Health. J Sex Med. 2015 Nov;12(11):2105–17.
Geppi-Attee S., Sultana S., Hodgson G. еt al. Duration of action of sildenafile citrate among men with erectile dysfunction of no organic cause. 9th World Meeting on Impotence, Perth, Western Australia, 2000. Int J Impot Res 2000; (suppl. 23): S21.
Lacchini R, Muniz JJ, Nobre YT. еt al. Relationship between Arginase 1 and Arginase 2 levels and genetic polymorphisms with erectile dysfunction. Nitric Oxide. 2015 Dec 1;51:36–42.
Melman A, Gingell JC. The epidemiology and pathophysiology of erectile dysfunction. J Urol. 1999 Jan;161(1):5–11.
Perez-Martinez C. Therapy with sildenafil for ED, why to wait one hour? 15th World Congress of Sexology 24 June, 2001 Abstract Book:182.
Rosen R.C., Riley A., Wagner G. et al. The International Index of Erectile Function (IIEF): a multidimensional scale for assessment of erectile dysfunction // Urology. – 1997. – V. 49. – P. 822–830.
Sachs B.D. Rats have «psychogenic» erections: a review of stimulus and neural control // J. of Impotence research. – 1996. – V. 8, No 3. – P. 136–136.
Roose S.P. Depression: links with ischemic heart disease and erectile dysfunction // J. Clin. Psychiatry. – 2003;64 Suppl. 10:26–30.
Safarinejad MR, Hosseini SY. Erectile dysfunction: clinical guidelines (2).Urol J. 2004 Fall;1(4):227–39.
