Особливості взаємодії лейкоцитів з ендотелієм судинної стінки при урогенітальному хламідіозі
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Згідно з результатами досліджень низки авторів особливістю хламідійної інфекції є здатність спричиняти патологію серцево-судинної системи. Електронно-мікроскопічним дослідженням при всіх варіантах зараження встановлено наявність тропізму хламідій до ендотелію капілярів. Причому, було виявлено, що не тільки C. pneumoniae, але і С.trachomatis, можуть інфікувати людські ендотеліальні клітини. Індуковане хламідіями руйнування ендотелію призводить до вивільнення тканинних факторів прокоагулянтної активності, адгезії тромбоцитів, тромбозу, проліферації гладком’язової тканини, зумовлюючи розвиток захворювань серцево-судинної системи.
Тому метою дослідження було визначення ризику розвитку патології серцево-судинної системи шляхом дослідження ранніх маркерів дисфункції судинного ендотелію у хворих на хламідійну інфекцію сечостатевого тракту.
Матеріали та методи. Під наглядом знаходились 69 хворих чоловіків із хламідійною інфекцією віком від 20 до 54 років. Дисфункцію судинного ендотелію оцінювали за концентрацією розчинних молекул клітинної адгезії (sICAM-1 і sVCAM-1) в сироватці крові методом імуноферментного аналізу з використанням стандартних тест-систем фірми Bender MedSystems GmbH (Австрія).
Результати. Концентрація розчинних молекул клітинної адгезії sICAM-1 була підвищена в 6,5 разу, а sVCAM-1 – в 3,9 разу порівняно з показниками контрольної групи.
Висновки. У результаті проведеного дослідження було виявлено, що у пацієнтів з хламідійною інфекцією нижніх і верхніх відділів сечостатевого тракту спостерігається істотне підвищення експресії молекул міжклітинної адгезії, яке відноситься до ранніх маркерів дисфункції ендотелію та є істотним чинником розвитку атеросклерозу. Після проведеної антибактеріальної терапії концентрація розчинних молекул клітинної адгезії у сироватці крові хворих на урогенітальний хламідіоз суттєво не змінилася, що диктує необхідність розроблення відповідної комплексної медикаментозної терапії.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Диденко Л.В. и соавт. Современные аспекты диагностики хронического хламидиоза, вызванного персистирующими формами хламидий //Журнал микробиологии, эпидемиологии, иммунобиологии. – 2009. – No 4. – С. 89–93.
Зайцева О.В., Щербакова М.Ю., Самсыгина Г.А. «Новая» хламидийная инфекция // Medlinks.ru. – Декабрь. 2006 г. – Режим доступа: http://www.medlinks.ru/article.php(дата обращения 08.11.2008).
Кантемирова М.Г. Состояние сердечно-сосудистой системы и спектр гетерофильных антикардиальных антител у детей с соматическими заболеваниями на фоне хламидийной и микоплазменной инфекции // Педиатрия. – 2008. – Т. 87, No 2. – С. 41–43.
Лагутчев В.В., Щупакова А.Н. Взаимосвязь sVCAM-1антител к Chlamydophilia pneumonie, Helicobacter pylori, Virus herpes simplex и степени атеросклероза артерий нижних конечностей //Иммунопатология, Аллергология, Инфектология. – 2010. – No 4. – С. 12–18.
Мавров Г.И. Chlamydia trachomatis в просвете капилляров маточных труб: возможность гематогенного распространения инфекции //Журнал НАМН України. – 1996. – No 4. – С. 704-711.
Мавров Г.И., Щербакова Ю.В., Чинов Г.П. Лечение осложненного урогенитального хламидиоза с применением азитромицина в сочетании с патогенетической терапией // Український журнал дерматології, венерології, косметології. – 2010. – No 3 (38). – С. 123–127.
Одинак М.М., и соавт. Патология нервной системы при экспериментальной хламидийной инфекции // Вестник Рос. военно-медицинской академии. – 2009. – No 1. – С. 42–48.
Пашко Ю.П. и соавт. Особенности распространения в организме Chlamydia trachomatis при хроническом течении урогенитального хламидиоза и детекция в сыворотке крови //Фундаментальные исследования. – 2010. – No 7. – С. 50–57.
Попова Н.Г., Гевондян С.В. Влияние хламидийной инфекции на состояние сердечно-сосудистой системы новорожденных детей //Дальневосточный медицинский журнал. – 2011. – No 1. – С. 44–47.
Скрипченко Н.В., Трофимова Т.Н., Егорова Е.С. Инфекционные васкулиты: их роль в органной патологии //Журнал Инфектологии. – 2010. – No 1, Т. 2. – С. 7–17.
Томов Л. Патогенез и электрофизиологические механизмы сердечных аритмий // Serdechno.ru. – 2008. – Режим доступа: http://www.serdechno.ru/ritmov/patogen/ (дата обращения 11.10.2010.
Шаряков Д.Е., Семенов В.М Значение молекулы адгезии VCAM#1 при внегоспитальных пневмониях //Иммунопатология, Аллергология, Инфектология. – 2011. – No 4. – С. 89–93.
