Лейкоцитарний індекс інтоксикації при запальних процесах верхніх сечовивідних шляхів
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: вивчення значення лейкоцитарного індексу інтоксикації (ЛІІ) при запальних процесах верхніх сечовивідних шляхів (ВСВШ).
Матеріали та методи. У клінічних дослідженнях взяли участь 296 осіб, з них 264 хворих з гнійно-інфекційними захворюваннями ВСВШ та 32 здорові особи. Пацієнтів було поділено на три групи. І група порівняння (n=49) – пацієнти із інфільтративно-запальними процесами ВСВШ. ІІ група порівняння (n=109) – хворі із обтураційними гнійними пієлонефритами без деструкції паренхіми нирок. Основна (n=106) – особи із обтураційними гнійними пієлонефритами з деструкцією паренхіми нирок.
Результати. Хворим І групи порівняння проводили антибіотико- та дезінтоксикаційну терапію. Пацієнтам ІІ групи ВСВШ проводили лікування, яке полягало у дренуванні ВСВШ стентом JJ, при неможливості його встановлення переходили до перкутанної нефростомії під УЗ-контролем. Пацієнтам основної групи поряд із дренуванням ВСВШ стентом JJ або нефростомою дренували вогнища деструкції шляхом встановлення в них дренажної трубки під УЗ-контролем.
Заключення. 1. У хворих з інфільтративно-запальними процесами ВСВШ до лікування ЛІІ відповідає середньому ступеню важкості ендогенної інтоксикації та компенсованій
стадії недостатності імунітету, що склало 3,73±0,82 ум.од. Після проведеного лікування і досягнення позитивного клінічного та лабораторного результату спостерігають покращення показників ендогенної інтоксикації 1,5±0,16 ум.од. та задовільну функцію імунної системи.
2. У хворих із обтураційними запальними процесами ВСВШ на фоні СКХ без деструктивних змін у паренхімі нирок до лікування, ЛІІ становив 6,97±0,78 ум.од., що відповідає верхній межі середнього ступеня важкості ендогенної інтоксикації та недостатності імунної відповіді. Після проведеного лікування, яке включало відновлення пасажу сечі та адекватної антибактеріальної терапії, ЛІІ склав 1,37±0,24 ум.од., що свідчить про легкий ступінь ендогенної інтоксикації та задовільний стан імунної відповіді.
3. У групі хворих із обтураційними пієлонефритами на фоні СКХ з деструкцією паренхіми нирок ЛІІ відповідає важкому ступеню ендогенної інтоксикації 11,17±0,32 ум.од. та декомпенсованій імунній відповіді. Після лікування, яке полягало в малоінвазивному дренуванні вогнищ деструкції та відновлені пасажу сечі, ЛІІ становив 2,41±0,37 ум.од., що відповідає середньому ступеню ендогенної інтоксикації та компенсованій недостатності імунної відповіді.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Люлько А.В. Встречные малоинвазивные вмешательства при мочекаменной болезни и острой застойной почке / А.В. Люлько, В.П. Стусь, Э.А. Светличный // Урология. – 2010. – No 14. – С. 275.
Пасєчніков С.П. Динаміка і концепція розвитку урологічної служби в Україні / С.П. Пасєчніков, Н.О. Сайдакова, В.С. Грицай // Урологія. – 2010. – No 14. – С. 7-9.
Пасєчніков С.П. Сучасний стан проблеми інфекції нирок та сечовивідних шляхів в Україні /С.П. Пасєчніков, Н.О. Сайдакова, А.С. Глєбов // Урология. – 2010. – No 14. – С. 72-74.
Гогуленко О.В. Черезшкірна пункційна нефростомія як перший етап лікування обструкції верхніх сечових шляхів: автореф.дис.канд. мед. наук: 14.01.06 / О.В. Гогуленко; АМН України. Ін-т урології. – К., 2005. – 18 с.
Горовий В.І. Особливості лікування хворих із гнійним пієлонефритом, ускладненим септичним шоком / В.І. Горовий, В.П. Головенко, О.Л. Кобзин // Урология. – 2010. – No 14. – С. 84-85.
Саричев Л.П. Особливості клінічного перебігу деяких форм гострого гнійно-запального захворювання нирок // Клінічна хірургія. – 2000. – No 4. – С. 45-47.
