Сучасні тенденції лікування пацієнтів з сечокам’яною хворобою, ускладненою хронічним калькульозним пієлонефритом
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Уролітіаз – хронічний патологічний процес, що має значне поширення, пов’язаний з необхідністю надання екстреної медичної допомоги і часто призводить до стійкої втрати працездатності, не втрачає протягом багатьох років своєї значущості та актуальності. При цьому калькульозний пієлонефрит є провідною патологією серед захворювань органів сечової системи, що супроводжується порушеннями уродинаміки і змінами паренхіми нирок. У зв’язку з наведеним вище є актуальним комплексний порівняльний підхід до вивчення порушень обмінних процесів у хворих на уролітіаз з метою виявлення можливих причин літогенезу та його ускладнень, зокрема, пієлонефриту для подальшої розробки оптимальних схем лікування уролітіазу і профілактики каменеутворення у цих пацієнтів.
Мета дослідження: оцінити літолітичну та протизапальну ефективність застосування препарату Флавія® у хворих хронічним калькульозним пієлонефритом.
Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 115 пацієнтів (74 чоловіків і 41 жінка віком від 23 до 76 років), у яких був діагностований камінь у чашці розміром 5–10 мм, що супроводжується хронічним калькульозним пієлонефритом у фазі латентного запалення. В основну групу увійшли 60 пацієнтів, які вживали Флавію® по 1 капсулі 2 рази на день протягом 3 міс. Групу порівняння склали 55 хворих, які застосовували рослинні діуретики.
Результати. Результати дослідження свідчать, що особливо актуальним є застосування Флавії® у хворих на хронічний калькульозний пієлонефрит, тому що препарат сприяє позбавленню пацієнтів від каменів і купірування запального процесу, що, у свою чергу, зменшує ймовірність рецидиву каменеутворення.
Заключення. Застосування препарату Флавія® спричинює виражений літолітичний і літокінетичний ефект, що підтверджується не тільки самостійним відходженням каменів у пацієнтів основної групи, а й достовірним зменшенням розмірів конкрементів, локалізованих у чашках. Протизапальна та антимікробна ефективність Флавії®, зумовлена синергійною дією її біологічно активних компонентів забезпечує клінічну ефективність у 96,7% хворих, що дозволяє розширити рамки консервативного лікування сечокам’яної хвороби, ускладненої хронічним калькульозним пієлонефритом.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Досвід трансуретрального ендоскопічного лазерного лікування сечокамʼяної хвороби та використання препарату Flavia / Джуран Б.В., Когут В.В., Бойко А.І., Крижевський В.В. [та ін.] // Здоровье мужчины. – 2011. – No 1. – С. 96–98.
Россіхін В.В. Ефективність фітопрепарату Flavia у післяопераційному лікуванні хворих нефролітіазом, які перенесли дистанційну ударно-хвильову літотрипсію / Россіхін В.В., Хощенко Ю.А., Осіпов П.Г. // Здоровье мужчины. – 2010. – No 4. – С. 44–46.
Инструкция по применению препарата «FlavіaTM» в стране-производителе (Swiss Caps AG, Switzerland).
Тиктинский О.Л., Александров В.П. Мочекаменная болезнь. – СПб: Питер. 2000. – 379 с.
A prospective, randomized, controlled study to evaluate the efficacy and tolerability of Ayurvedic formulation «varuna and banana stem» in the management of urinary stones / Patankar S., Dobhada S., Bhansali M. [et al.] // J Altern Complement Med. – 2008. – No 14 (10). – Р. 1287–90.
Densted J, Khоury S. Stone disease / 2nd International Consultation on stone disease. – 2008.
Mawatari K., Mashiko S., Watanabe M., and Nakagomi K. Fluorometric determination of khellin in human urine and serum by high-performance liquid chromatography using postcolumn photoirradiation, Analytical Sciences. 19:1071–1073 (2003).
Kursinszki L., Troilina J., and Szoke E. HPLC-determination of visnagin in genetically transformed root cultures of Ammi visnaga growing in liquid medium, Chemia Analityczna. 45:229–236 (2000).
Gunaydin K. and Erim F.B. Determination of khellin and visnagin in Ammi visnaga fruits by capillary electrophoresis, Journal of Chromatography A. 954:291–294 (2002).
Singh S.S. Preclinical pharmacokinetics: An approach towards safer and efficacious drugs, Current Drug Metabolism. 7:165–182 (2006).
Khan Z.A., Assiri A.M., Al-Afghani H.M., and Maghrabi T.M. Inhibition of oxalate nephrolithiasis with Ammi visnaga (AI(Khillah), Int Urol Nephrol. 33:605–608 (2001).
Guidelines on Urolithiasis C. Türk, T. Knoll, A. Petrik, K. Sarica, A. Skolarikos, M. Straub, C. Seitz.35:98–100 (2014).