Диференційна діагностика малих ниркових новоутворень: ефективність застосування вимірюваного коефіцієнта дифузії дифузійно-зважених зображень МРТ в якості променевого біомаркеру нирково-клітинного раку
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Диференційна діагностика малих ниркових новоутворень (small renal masses – SRM) є актуальною проблемою сучасної урології. Частка неінформативних черезшкірних пункційних біопсій коливається у межах 10–23%, при цьому 7,5–33,6% парціальних нефректомій при SRM та підозріна злоякісний процес виконують при доброякісних пухлинах нирки. Патоморфологічно нирково клітинний рак (НКР) діагностують у 48–66% випадків SRM.
Мета дослідження: оцінювання ефективності застосування вимірюваного коефіцієнта дифузії (ВКД) дифузійно-зважених зображень (ДЗЗ) МРТ у якості променевого біомаркера НКР для диференційної діагностики SRM.
Матеріали і методи. У дослідження увійшли 158 дорослих хворих із 171 SRM: 80 (50,63%) хворих із солідним НКР, з них із світлоклітинним НКР – 55 (34,81%), із папілярним НКР – 13 (8,23%) та із хромофобним НКР – 12 (7,59%) пацієнтів; 25 (15,82%) хворих із доброякісними пухлинами нирки: 14 (8,86%) – з ангіоміоліпомою та 11 (6,96%) – з онкоцитомою; 53 (33,54%) хворих з кістами нирок, з них у 15 (9,49%) хворих було діагностовано кістозний НКР. У контрольну групу увійшли 15 здорових волонтерів без ниркової патології за даними клінічних та променевих досліджень.
Результати. У результаті визначення та аналізу ВКД ДЗЗ при проведенні МРТ у хворих із SRM була отримана статистично достовірна різниця (р<0,05) між середніми значеннями цього показника нормальної ниркової паренхіми (2,47±0,12-310–3 мм2/с), солідного НКР (1,65±0,38-310–3 мм2/с), доброякісних пухлин (2,23±0,18-310–3 мм2/с) та кіст нирок (3,15±0,51-310–3 мм2/с). Ми спостерігали статистично достовірну (р<0,05) різницю між середніми значеннями ВКД злоякісних та доброякісних кістозних SRM: 2,83±0,21-310–3 мм2/с проти 3,36±0,35-310–3 мм2/с відповідно. Однак статистично достовірної різниці у середніх значеннях ВКД гістологічних підтипів НКР виявлено не було (р>0,05).
Заключення. ВКД ДЗЗ магнітно резонансної томографії може бути використаний у якості променевого біомаркера НКР та як ефективний інструмент для диференційної діагностики злоякісних і доброякісних SRM.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Howlader N, Noone AM, Krapcho M et al. SEER Cancer Statistics Review 1975–2013 / National Cancer Institute. Bethesda, MD., – 2016.
Федоренко З.П., Михайлович Ю.Й., Гулак Л.О., Рак в Україні, 2014–2015. / Бюл. нац. канцер-реєстру України No 17. – Київ, 2015. – C. 56–57.
Gill IS, Aron M, Gervais DA et al. Clinical practice: small renal mass / N Engl J Med. – 2010, No 362. – P. 624–634.
Phé Véronique, David R. Yates, Raphaеle Renard Penna et al. Is There a Contemporary Role for Percutaneous Needle Biopsy in the Era of Small Renal Masses? / BJU International. – 2012. – No 6 (109). – Р. 867–872.
Stakhovskyi Oleksandr, Stanley A. Yap, Michael Leveridge et al. Small Renal Mass: What the Urologist Needs to Know for Treatment Planning and Assessment of Treatment Results / American Journal of Roentgenology. – 2011. – No 6 (196). – Р. 1267–1273.
Volpe Alessandro, Carlo Terrone, Roberto M. Scarpa. The Current Role of Percutaneous Needle Biopsies of Renal Tumours / Andrologia: Di Ecografia Urologica E Nefrologica. – 2009. – No 2 (81). – Р. 107–112.
Menogue Stuart R., Beverley A. O’Brien, Alexandra L. Brown et al. Percutaneous Core Biopsy of Small Renal Mass Lesions: A Diagnostic Tool to Better Stratify Patients for Surgical Intervention / BJU International. – 2013. – No 4 (111). – Р. 146–151.
Blute Michael, Joel Prince, Eric Bultman et al. Predictors of non diagnostic renal mass biopsy / The Journal of Urology. – 2015. – No 4 (193). – Р. 532–533.
Fananapazir Ghaneh, Ramit Lamba, Brittany Lewis et al. Utility of MRI in the Characterization of Indeterminate Small Renal Lesions Previously Seen on Screening CT Scans of Potential Renal Donor Patients / American Journal of Roentgenology. – 2015. – No 2 (205). – Р. 325–330.
Baliyan V., Das C. J., Sharma S. et al. Diffusion Weighted Imaging in Urinary Tract Lesions / Clinical Radiology. – 2014. – No 8 (69). – Р. 773–782.
Doganay S., Kocakoç E., Ciçekçi M. et al. Ability and Utility of Diffusion Weighted MRI with Different B Values in the Evaluation of Benign and Malignant Renal Lesions / Clinical Radiology. – 2011. – No 5 (66). – Р. 420–425.
Agnello F., Roy C., Bazille G. et al. Small Solid Renal Masses: Characterization by Diffusion Weighted MRI at 3 T / Clinical Radiology. – 2013. – No 6 (68). – Р. 301–308.
Mytsyk Yu., Borys Y., Dutka I. et al. Value of the Diffusion Weighted MRI in the Differential Diagnostics of Malignant and Benign Kidney Neoplasms – Our Clinical Experience / Polish Journal of Radiology. – 2014. – No 79. – Р. 290–295.
Link Richard E., Sam B. Bhayani, Mohammed E. Allaf et al. Exploring the Learning Curve, Pathological Outcomes and Perioperative Morbidity of Laparoscopic Partial Nephrectomy Performed for Renal Mass / The Journal of Urology. – 2005. – No 5 (173). – Р. 1690–1694.
Fujii Y., Saito K., Iimura Y. et al. Incidence of Benign Pathologic Lesions at Nephrectomy for Renal Masses Presumed to Be Stage I Renal Cell Carcinoma in Japanese Patients: Impact of Sex, Age, and Tumor Size / ASCO Meeting Abstracts. – 2011. – No 7 (29). – Р. 374.
Возіанов С.О., Банира О.Б., Строй О.О., Шуляк О.В. Малі ниркові новоутворення: активне спостереження чи хірургічне лікування? / Укр. Мед. Часопис. – 2012. – No 3 (89). – С. 33–41.
