Порівняльне оцінювання клінічної ефективності різних малоінвазивних методів лікування уретеролітіазу
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Останнім часом відбувається збільшення захворюваності та поширеності сечокам’яної хвороби (СКХ) у Вірменії (зростання інціденсу у 3,8 разу, а преваленсу – у 2,5 разу). «Золотим стандартом» лікування СКХ з наявністю каменів сечоводу вважають дистанційну літотрипсію (ДЛТ), контактну уретеролітотрипсію (у тому числі лазерна – КЛЛТ) і перкутанну нефролітотрипсію (ПНЛТ).
Мета дослідження: порівняльне оцінювання клінічної ефективності ДЛТ, ПНЛТ та КЛЛТ у хворих з наявністю великих каменів (>1 см) проксимального відділу сечоводу.
Матеріали та методи. У медичному центрі «Еребуні» (м. Єреван) 180 хворим уретеролітіазом були проведені різні операції з видалення каменів. Сформовано три клінічні групи: 1-а група – 60 хворих, яким операція проведена методом ДЛТ; 2-а група – 60 хворих, яким проведена операція методом ПНЛТ; 3-тя група – 60 хворих, яким проведена операція КЛТ.
Результати. Клінічна ефективність ДЛТ (Stone free) склала 93,3%, ПНЛТ – 98,3%, КЛЛТ – 98,3%. Ставлення шансів настання «Stone free» у 1-й клінічній групі до шансів його настання у 2-й клінічній групі склало 0,237 при 95% ДІ від 0,026 до 2,188, що свідчить про більшу ймовірність настання «Stone free» у 2-й і в 3-й клінічних групах (при проведенні ПНЛТ і КЛЛТ), ніж у 1-й клінічній групі (при проведенні ДЛТ).
Заключення. Існує певний взаємозв’язок між фактором ризику (вид оперативного втручання) і результатом (Stone free), а саме: у разі проведення ПНЛТ і КЛЛТ шанси настання «Stone free» вище, ніж при ДЛТ.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
http://www.moh.am/uploadfiles/Book.pdf
Amato M., Lusini M.L, Nelli F. Epidemiology of nephrolithiasis today. Urol Int. 2004;72 Suppl 1:1–5.
Расе К.Т., Weir M.J., Tarig N., Honey J.D. Low success rate of repeat shock wave lithotripsy for ureteral stones after failed initial treatment. J Urol. 2000;164:1905-1907.
Tьrk C., Knoll T., Petrik A., Sarica K., Skolarikos A., Straub M., Seitz C. Guidelines on Urolithiasis. European Association of Urology. 2014: 98.
Van Belle G. Biostatistics: A Methodology For the Health Sciences, 2nd Edition. 2004:896.
Аляев Ю.Г., Руденко В.И., Газимиев М.А. Мочекаменная болезнь. – М.: ГЭОТАР(Медиа, 2006. – 235 с.
Власов В.В. Эпидемиология: учеб. пос. для вузов. – Москва: ГЭОТАР-МЕД, 2004. – 464 с.
Гланц С. Медико-биологическая статистика. пер. с англ., Москва: Практика. – 1999. – 459 с.
Гржибовский А.М. Анализ номинальных данных (независимые наблюдения) // Экология человека. – 2008. – No 6. – С. 58–68. http://cyberleninka.ru/article/n/analiz-nominalnyh-dannyh-nezavisimye-nablyudeniya
Комяков Б.К. Урология/учебник. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2012. – 464 с.
Петри А., Сэбин К. Наглядная статистика в медицине. – Москва: ГЭОТАР-МЕД, 2003. – 144 с.
Торосьянц А.С. Клинико-экономическое обоснование малоинвазивных методов удаления крупных камней мочеточника: автореферат дисс. … канд. мед. наук : 14.01.23 [ГОУВПО
«РГНИМУ им. Н.И. Пирогова». – М., 2012. – 27 с.
Флетчер Р., Флетчер С., Вагнер Э. Клиническая эпидемиология. – Москва: Медиа Сфера, 1998. – 352 с.
