Нове у лікуванні хворих на нефролітіаз, ускладнений інфекцією верхніх сечових шляхів
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: підвищення ефективності лікування хворих на сечокам’яну хворобу, ускладнену запальним процесом нирок, шляхом виявлення провідних чинників запального процесу, співставлення спектра збудників з хімічним складом конкрементів і застосування адекватної персоніфікованої терапії.
Матеріали та методи. Обстежені 132 хворих на нефролітіаз, ускладнений запальним процесом сечовивідних шляхів. Усім хворим виконано клініко-лабораторні дослідження згідно існуючих протоколів та додаткове дослідження сечі, зшкребів із сечівника та каналу шийки матки на бактерії, гриби роду Candida, методом полімеразної ланцюгової реакції – ампліфікацію ДНК молікутів (M.hominis, U.urealyticum). Згідно показань УЗД хворим проведено хірургічне лікування адекватними методами. Видалені конкременти (n=79) дослідили методом рентген-структурного аналізу, що дало можливість визначити їхню хімічну структуру.
Результати. При обстеженні 132 хворих на калькульозний пієлонефрит (70 жінок й 62 чоловіки) бактеріурія була виявлена у 83 (62,8%) пацієнтів, що пояснюється до госпітальним вживанням антибактеріальних препаратів. Серед виявлених збудників превалювали представники ентеробактерій (51,3%) та U.urealyticum (30,3%). При співставленні видового спектра виділених ентеробактерій (E.coli, P.mirabilis, K.pneumoniae) й U.urealyticum та визначеного нами мінерального складу видалених конкрементів встановлено, що при кальцієво та магнієвовмісних фосфатах виділяли переважно P.mirabilis (46,2%) та U.urealyticum (73,1%), а при оксалатах – E.coli (28,3%) та U.urealyticum (37,0%). Інші мікроорганізми зустрічались досить рідко. Установлено, що протеї та уреаплазми, особливо в асоціації, за лужнюють сечу до рН 7,7, що спричинює утворення фосфатів, а уреаплазми залужнюють сечу тільки до рН 6,44–6,85 (слабо-лужна реакція) і зумовлюють у разі перенасиченості щавелевої кислоти посилення кристалізації та агрегації кальцію оксалата. Запропоновано застосування способу лікування уреаплазмозу доксіцикліном та імуноглобуліном уреаплазма імун.
Заключення. Запропонована схема лікування хворих на калькульозний пієлонефрит, зумовлений переважно ентеро-бактеріями та уреаплазмами, включала крім призначення хворим після оперативного лікування профілактичної ан тибіотикотерапії додатково при уреаплазмозах – доксіциклін, імуномодулятор уреаплазма імун, що сприяло елімінації останніх та попереджувало рецидив каменеутворення у 94,5% випадків за 6 міс спостереження.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Зузук Ф. Мінералогія уралітів. Поширення сечокам’яної хвороби серед населення світу // Луцьк: Вежа, 2002. – Т. 1. – 180 с.
Шомченко С.В., Украинец Е.П. Инновации и достижения в диагностике и лечении мочекаменной болезни (обзор литературы) / С.В. Шомченко, Е.П. Украинец // Урология. – 2014. – No 2. – С. 44–57.
Сайдакова Н.О., Старцева Л.М., Кравчук Н.Г. Основні показники урологічної допомоги в Україні за 2014–2015 роки: відомче видання / ДУ «Інститут урології НАМН України», Центр мед. стат. – К.: Поліум, 2016. – 205 с.
Rahman N.U. Infections and urinary stone disease / N.U. Rahman, M.V. Meng, M.L. Stoller // Curr Pharm Des. – 2003. – Vol. 9. – P. 975–981.
Клюс А.Л. Метафілактика фосфорнокислого нефролітіазу з урахуванням передумов виникнення рецидивного каменеутворення: Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.01.06 – Урологія /А.Л. Клюс. – К., 2014. – 20 с.
Kramer G. Role of bacteria in the development of kidney stones / G. Kramer, H.C. Klingler, G.E. Steiner // Curr Opin Urol. – 2000. – Vol. 10. – P. 35–38.
Чухловин А.Б. Роль локальних инфекцией в генезе мочекаменной болезни. / А.Б. Чухловин, Ю.В. Эмануэль, О.В. Напалкова, С.Б. Ланда // Журн. Нефрология. 2011. – Том 15, No 3.
Brown T.R. On the relation between the variety of microorganisms and the composition of stone in Calculous Pyelonephritis / T.R. Brown // JAMA. – 2001. – Vol. 36. – P. 1394–13947.
Бачурин Г.В. Характеристика инфекции мочевых путей больных мочекаменной болезнью и ее комбинированное лечение на современном этапе / Урологія, 2015. – No 415 (75), Т. 19.
Coker C. Pathogenesis of Proteus mirabilis urinary tract infection / C. Coker, C.A. Poore, X. Li, HL.T. Mobley // Microbes Infect. – 2000. – Vol. 2. – P. 1497–1505.
Torzewska A. Crystallization of urine mineral components may depend on the chemical nature of Proteus endotoxin polysaccharides / A. Torzewska, P. Staczek, A. Rozalski // J Med Microbiol. – 2003. – Vol. 52. – P. 471–477.
Руденко А.В., Пасєчніков С.П., Мітченко М.В. Обґрунтування етіотропної терапії жінок репродуктивного віку із гострим неускладненим та загостренням хронічного пієлонефриту та з супутніми інфекційно-запальними процесами статевих шляхів, зумовлених збудниками різного таксономічного положення / А.В. Руденко, С.П. Пасєчніков, М.В. Мітченко // Здоровье женщины. – 2015. – Т. 97, No 1. – С. 130–136.
Мочекаменная болезнь: этиопатогенез, диагностика, лечение и метафилактика: пособие // В.И. Вощула [и др.]; ппод общ. ред. В.И. Вощулы. – Минск: Зималето, 2010. – 220 с.
Возіанов С.О., Коваль Д,В., Руденко А.В., Желтовська Н.І. Визначення залежності процесів каменеутворення в нирках від біологічних властивостей виявлених в сечі умовно-патогенних мікроорганізмів / С.О. Возіанов, Д.В. Коваль, А.В. Руденко, Н.І. Желтовська // Урологія. – 2016. – No 4. – Т. 20. – С. 8–14.
Clapham L. The influence of bacteria on struvite crystal habit and its importance in urinary stone formation / L. Clapham, R.J.C. McLean, J.C. Nickel, J. Downey, J.W. Costerton // J Crystal Growth. – 1990. – Vol. 104 (2). – P. 475–484.
Люлько О.В. Наукові основи руйнування сечових каменів як біологічних об’єктів / О.В. Люлько, С.І. Баранник, Ю.М. Постолов, А.М. Зорін // Урологія. – 2005. – Т. 9, No 2. – С. 12–22.
Люлько О.О. Хімічний склад і структурні особливості коралоподібного нефролітіаза / О.О. Люлько, С.І. Баранник // Урологія. – 2009. – No 2. – С. 5–10.
Патент України на винахід UA, No109850. Спосіб лікування жінок, хворих на гострий неускладнений та загострення хронічного пієлонефриту / Руденко А.В., Пасєчніков С.П., Мітченко М.В. // А.В. Руденко, С.П. Пасєчніков, М.В. Мітченко // ДУ «Інститут урології НАМН України», No u 201407506, 12.10.2015, Бюл. No 19.
Черненко В.В., Черненко Д.В., Клюс А.Л. Клінічна ефективність комбінованої терапії хворих сечо-кам’яною хворобою з використанням біологічно активної добавки «Проліт» / В.В. Черненко, Д.В. Черненко, А.Л. Клюс // Урологія. – 2011. – No 1. – С. 27–33.
Черненко В.В. Фитопрофилактика рецидивного нефролитиаза // В.В. Черненко, Д.В. Черненко, А.Л. Клюс // Medical Nature. – 2010. – No 3. – С. 32–33.
Фітотерапія в урології. Навчальний посібник / Ю.М. Колеснік, Г.В. Бачурін, А.Г. Сербін, Ю.І. Корнієвський. – Запоріжжя, 2014. – 335 с.
