Досвід хірургічного лікування пацієнтів з ускладненими стриктурами та облітераціями сечівника
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Ретроспективно оцінені результати 1284 хірургічних корекцій стриктур та облітерацій сечівника за період 2003–2016 рр. у 895 пацієнтів. Відкриту уретропластику виконано у 72 (5,6%) пацієнтів у зв’язку з довгими (>2 см) стриктурами сечівника та її облітераціями. Хворі були поділені на 4 групи: 1-а група – аугментаційна букальна уретропластика (АБП) – 15 (20,8%); 2-а група – уретро-уретро- чи уретропростато-анастомоз – 39 (54,2%); 3-я група – замісна пластика шкірно-фасціальним лоскутом (ПШФЛ) – 8 (11,1%); 4-а група – замісна букальна уретропластика – 10 (13,9%). Середня довжина стриктур сечівника становила у 1-й групі становила 2,2±0,1 см; у 2-й групі – 3,3±0,8 см; у 3-й групі – 3,3±0,9 см та в 4-й групі – 5,3±0,8 см. Середній бал складності стриктур сечівника у групах дослідження склав 6,2±0,3; 6,8±0,7; 6,7±0,8 та 9,1±0,9 бала відповідно. Середній період тривалості відновлення самостійного сечовипускання становив: у 1-й групі – 19,3±0,7 доби, у 2-й групі – 16,6±0,7 доби, у 3-й групі – 19,4±1,6 доби, у 4-й групі – 17,1±1,1 доби.
Ускладненнями відкритих корекцій стриктур сечівника у ранній період (до 30 діб) були: гостра затримка сечовипускання – 4 (5,5%) спостереження, орхоепідидиміт – 5 (6,9%), промежений затік – 3 (4,2%) (Clavien II). У віддалений післяопераційний період рецидив стриктури – у 6 (8,3%) (Clavien IIIb), еректильна дисфункція – у 18 (25,0%) (Clavien II-IIIb). Добрий результат первинних відкритих уретропластик відзначили у 65 (90,3%) хворих. Поганий результат – у 4 (5,5%), сумнівний – у 3 (4,2%). Загальна ефективність первинних и повторних уретропластик становила – 95,6% (середній період спостереження – 10,5±2,2 міс).
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Русаков В.И. Хирургия мочеиспускательного канала. – М.: Медицина, 1991. – 270 с.
Мартов А.Г., Ергаков Д.В., Салюков Р.В., Фахрединов Г.А. Отдаленные результаты эндоскопического лечения стриктуры уретры // Урология. – 2007. – No 5. – С. 27–32.
Коган М.И. Стриктуры уретры у мужчин. – М.: Практическая медицина, 2010. – 136 с.
Wong S., Aboumarzouk O., Narahari R. et al. Simple urethral dilatation, endoscopic urethrotomy, and urethroplasty for urethral stricture disease in adult men/ Eur.Urol. – 2012. – Vol. 43. – P. 658–675.
Наказ МОЗ України від 15.06.2007 No 330 «Про удосконалення надання урологічної допомоги населенню України» //http://www.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20070615_330.html
Stephen Z. Fadem, M.D., FACP, FASN Charlson Comorbidity Scoring System // http://touchcalc.com/calculators/cci_js
Шамраев С.Н., Козачихина С.И., Мельник В.В. Результат эндоскопического лечения приобретенных стриктур передних и задних отделов уретры / Питання експер.клініч.медицини. – 2013, Том 4 (Вип.17). – С. 304–314.
Шамраев С.Н., Фисталь Э.Я., Данилец Р.О. Тактика лечения электротравм наружных половых органов / Здоровье мужчины. – К., 2006. – No 2. – С. 121–124.
Greenwell T.J., Venn S.N., Mundy A.R. Changing practice in anterior urethroplasty /BJU Intern. – 1999. – Vol. 83. – P. 631–635.
Barbagli G., Romano G., Sansalone S. et al. Italian validation of the English PROM-USS-Q questionnaire in patients undergoing anterior urethroplasty/ Urologia. – 2011. – Vol. 48. – P. 98–107.
Сравнительная оценка применения различных видов открытой уретропластики при длинных стриктурах и облитерациях уретры. С.А. Возианов, И.И. Горпинченко, С.Н. Шамраев // Здоровье мужчины. – К., 2016. – No 1. – С. 78–85.
Clavien PA., Dindo P., Demartines N. Classification of surgical complication. Ann Surg. – 2004. – Vol. 240. – P. 205–213.